І. І. Кислицька, студентка 4 курсу
Київський університет імені Бориса Грінченка
Науковий керівник – к.е.н., доцент Краус К. М.
УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ
УПРАВЛІННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Сьогодні спостерігається стрімкий розвиток науки та техніки, який проходить
в усіх сферах людського життя, починаючи з появи смартфона у звичайній сім’ї й
закінчуючи запуском ракети Falcon 9.
Звичайно ж, в XXI ст.
інформаційні технології є невід’ємною частиною в управлінні організацією. Адже,
інформаційні технології – це сукупність методів і способів збору, передачі,
накопичення, опрацювання, зберігання, подання і використання інформації [1, с.
19]. Власне те, без чого будь-яка організація не змогла б існувати. Але більш
актуальним буде поняття нова (комп’ютерна) інформаційна технологія – це
інформаційна технологія з “дружнім” інтерфейсом роботи користувача, що
використовує персональні комп’ютери і телекомунікаційні засоби. Інструментарієм
нової інформаційної технології є один або декілька взаємопов’язаних програмних
продуктів для певного типу комп’ютера, технологія роботи в якому дозволяє
досягти поставленої користувачем мети [1, с. 20].
Сьогодні важко уявити менеджера
без ноутбука чи смартфона, які використовуються для внутрішнього та зовнішнього
зв’язку, створення презентацій, підготовки документів у редакторах чи
проведення розрахунків. І таку масу роботи виконує лише один гаджет і
підключення до мережі Internet. А організація – це велика мережа таких гаджетів, кожен з яких
відповідає за низку операцій, які відбуваються як при управлінні, так і при
виробництві певного продукту чи наданні послуги. Відповідно, для покращення
процесу управління і функціонування підприємства в цілому, необхідно постійно
проявляти свій потенціал у напрямку інновацій. Гарним прикладом є поява поняття
“електронного бізнесу” – це
перетворення основних бізнес-процесів компанії шляхом впровадження Інтернет-технологій,
націлене на підвищення ефективності діяльності [2, с. 11].
Але для функціонування як
реальних, так і віртуальних підприємств варто покращувати головне джерело їх роботи – саму інформацію, спосіб її
організації та обробки. Мається на увазі, інтеграція бази даних у віртуальний світ, тобто
сукупність зовнішніх та внутрішніх інформаційних потоків повинні проходити
через конкретну комп’ютерну програму, яка буде виконувати досконалий аналіз
інформації та давати в кінцевому результаті достовірну точну інформацію для прийняття
управлінського рішення та забезпечення управління підприємства [3, c. 116].
Вже сьогодні
світові відомі так звані “боти”, тобто штучний інтелект, який допомагає
проводити аналітику інформації як у мережі Інтернет, так і поза її межами. Це
системи, які можуть оперувати знаннями і навіть навчатися. За допомогою таких “ботів”
можна проводити точний аналіз роботи підприємства і підприємств-конкурентів,
середовище, в якому функціонує підприємство.
При правильному
створенні такого штучного інтелекту є можливість проводити аналітику (аналіз
бази даних, джерел інформації, відомості про ситуації на ринку,
нормативно-правові акти, дані про конкурентів та партнерів, аналіз фінансової
та статистичної звітності попередніх періодів, розрахунок показників, попередні
управлінські рішення та їх реалізацію тощо) абсолютно усіх джерел даних та
отримувати на виході якісний чистий продукт – інформацію для стратегічного
управління (рис. 1) [4, c. 199; 5, c. 25]. Більше того, штучний
інтелект може виправляти та коригувати неточності і помилки у вже прийнятих
рішеннях, фінансовій звітності чи при розрахунках коефіцієнтів, створювати та
розвивати нові концепції та методи управління, мислити як людина, але набагато
швидше і точніше, адже у нього є доступ до всіх баз даних, які можуть бути
віддалені одне від одного [6, c. 212; 7, c. 131].
Рис. 1. Орієнтовний процес роботи штучного інтелекту над інформацією
Отже, для удосконалення
інформаційного забезпечення фінансового менеджменту варто покращувати не тільки
саму інформацію, а і спосіб її організації та обробки. Створення штучного
інтелекту дає можливість проводити аналітику (аналіз бази даних, джерел
інформації, відомості про ситуації на ринку, нормативно-правові акти, дані про
конкурентів та партнерів, аналіз фінансової та статистичної звітності
попередніх періодів, розрахунок показників, попередні управлінські рішення та
їх реалізацію) абсолютно усіх джерел даних та отримувати на виході якісний
чистий продукт – інформацію для стратегічного управління. Використання штучного
інтелекту дозволить зменшити витрати часу та уникнути впливу психологічного
фактору з боку працівників при виконанні завдань.
Література
1. Гужва В. М. Інформаційні системи і технології на
підприємствах: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 400 c.
2. Зайцева О. О., Болотинюк І. М. Електронний бізнес:
Навчальний посібник / За наук. ред. Н. В. Морзе. – Івано-Франківськ:
«Лілея-НВ». – 2015. – 264 с.
3. Краус
К. М. Управління маркетингом малих торговельних
підприємств : монографія / К. М. Краус. – Київ:
Центр учбової літератури. – 2015. – 227 с.
4. Kraus
K. M. Innovative hubs as a platform of economic growth:
foreign experience and new opportunities for Ukraine / K. M. Kraus //
Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2017. – № 2. – С. 196–203.
5. Краус К. М. Віртуальна
реальність національного інформаційно-інноваційного простору / К. М. Краус, Н. М. Краус, О. С. Криворучко // Економіка
і суспільство. – 2018. – Випуск 14. – С. 22–35.
6. Краус К. М. Цифровізація в
умовах інституційної трансформації економіки: базові складові та інструменти
цифрових технологій / К. М. Краус, Н. М. Краус // Інтелект ХХІ століття. – 2018. – № 1. – С. 211–214.
7. Краус К. М. Які зміни несе в собі “Індустрія 4.0” для економіки та виробництва /
К. М. Краус, Н. М. Краус // Формування ринкових відносин в Україні. – 2018. – № 9.
– С. 128–135.
Немає коментарів:
Дописати коментар