О. В. Капітоненко, студент
Київський університет імені Бориса Грінченка
Науковий керівник – к.т.н., доцент Абрамов В. О.
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ У СФЕРІ КЕРУВАННЯ ТЕХНІЧНИМИ СИСТЕМАМИ
Управлінські процеси мають місце у всіх областях діяльності людини. У
реальній економіці значне місце займають процеси управління технічними
системами. Останнім часом на перше місце висуваються системи управління
технологічними процесами з великою кількістю роботів. Системи управління в цих
випадках є багатомашинний, багатопроцесорний комплекс з великим числом датчиків
і виконавців. У зв’язку з цим розвиток інформаційних технологій управління є
дуже важливим і перспективним.
В даний час на ринку ІТ представлений широкий спектр рішень, розроблених
різними виробниками, за однаковими або відрізняється принципам, архітекторам,
функціональними можливостями. Проблема вибору конкретного виду технології для
споживача пов'язана з ризиками, пов'язаними з визначенням функціональності
технології, її перспективністю, позиціями на ринку і т.д..
Основні характеристичні риси інформаційних технологій керування (ІТК):
- значний масштаб комплексного завдання, для вирішення якого буде
застосовуватися ІТК;
- широке застосування узгодженого і взаємопов'язаного набору відкритих
міжнародних стандартів і міжнародних функціональних стандартів;
- сумісність ІТК з іншими ІТК та ІТ;
- наявність загального архітектурного рішення, що реалізується в ІТК;
- широке використання типових конструктивно-реалізаційних рішень (протоколи,
схеми, блоки і т.д.).
Нинішні стан ІТК можна охарактеризувати наступними рисами:
Використання технологій, що забезпечують інтерактивний доступ масового
користувача до інформаційних ресурсів. Технічною основою даної тенденції
з'явилися державні та приватні системи зв’язку і передачі даних загального призначення
і спеціалізовані, об’єднані в національні, регіональні.
Збільшення функціональних можливостей, що забезпечують паралельну одночасну
обробку баз даних з різноманітною структурою даних, мультиоб’єктних документів,
в тому числі дозволяють реалізувати технології створення і ведення гіпертекстових
баз даних. Формування локальних, багатофункціональних проблемно-орієнтованих
інформаційних систем різного призначення на основі потужних персональних комп’ютерів
і локальних обчислювальних мереж.
Впровадження в інформаційні системи керування елементів експертних систем тобто
інтелектуалізації процесу прийняття рішень і інтерфейсу взаємодії з користувачем.
Наразі можна виділити п’ять головних тенденцій в розвитку (ІТК):
Ускладнення інформаційних продуктів (послуг). Інформаційний продукт у вигляді
програмних засобів, баз даних і служб експертного забезпечення набуває
стратегічного значення.
Здатність до взаємодії. З ростом значущості інформаційного продукту
можливість провести обмін цим продуктом між комп’ютером і користувачем або між
інформаційними системами набуває значення провідної технологічної проблеми.
Також ця проблема зачіпає сумісність технічних і програмних засобів. Всі
проблеми обробки і передачі інформації перебували в повній відповідності з
сумісності та швидкодії.
Усунення проміжних ланок. Розвиток здатності до взаємодії веде до
вдосконалення процесу обміну інформаційним продуктом, а отже, при
взаємовідносини постачальників і споживачів в цій області ліквідуються проміжні
ланки.
За допомогою ІТК можливо вести керування де завгодно, отримуючи необхідну
інформацію. Глобалізація ринку інформаційного продукту націлена на отримання
вигоди за рахунок розподілу постійних і напівпостійних витрат на більш широкий
географічний регіон.
Розвиток інтернету і хмарних технологій робить процеси контролю і керування
найбільш поширеною сферою послуг як у промисловості так і в побуті. Усуває відмінності
використання інформаційних технологій для керування і в побуті або для ділових
цілей, розвагами, чи передачею звукових, цифрових і відеосигналів.
Розширення сфери дії та інтеграція систем керування технічними
об’єктами з системами управління
промисловими підприємствами, міського господарства і напрямками економіки.
Керування такими системами потребує використання надміцних і суперпотужних
комп’ютерних комплексів і мереж, а також широкого використання паралельних
інтелектуальних технологій обробки інформації, прийняття і виконання
управлінських рішень, використання нових хмарних технологій і інтернету речей.
Література
1. ISO/IEC
TR 10000-1: 1998 Information technology. Framework and taxonomy of
International Standardized Profiles. Part 1, 2, 3. General principles and
documentation framework.
2. IEEE
Std.1003.23: 1995 IEEE Guide for Developing User Organization Open System
Environment (OSE) Profile.
3. Батоврін
В. К., Гуляєв Ю. В., Петров А. Б. та ін. / За ред.
Олейникова А. Я. Технологія відкритих систем. – М.: Янус-К. – 2004. –
С. 288.
4. ДСТУ
ISO/IEC 10000-1-99 ІТ. Основи і таксономія міжнародних функціональних
стандартів. Частина 1. Загальні положення та основи документування.
5. Петров
А. Б. Інтегральні кількісні характеристики відкритості інформаційних
систем // Інформаційні технології та обчислювальні системи. –2003. – № 3. –С.
73–75.
Немає коментарів:
Дописати коментар