СЕКЦІЯ 5. УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОНТРОЛІНГУ

К. А. Щур, бакалавр

Київський національний університет технологій та дизайну

Науковий керівник – к.е.н., доцент Саюн А. О.

УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОНТРОЛІНГУ

При дослідженні інформаційних потоків варто, зупинитися на джерелах формування інформації, використовуваної для прийняття управлінських рішень. Основним і найбільш значимим джерелом є бухгалтерська інформація, тобто інформація, надана бухгалтерським обліком. Еволюційний розвиток бухгалтерського обліку приніс безліч точок зору на тлумачення його визначення щодо сучасних позицій і підходів.

Використання даних управлінського обліку в рамках підприємства може бути розглянуте по-різному. Це зв’язано з формалізацією факторів, що визначають вибір підсистеми управлінського обліку. Розмаїтість підприємств, заснованих на різних формах власності, менталітет і компетентність сучасних керівників і їхня потреба в необхідності необхідної управлінської інформації обумовлює розмаїтість форм підприємства управлінського обліку [2].

Серед існуючих варіантів взаємозв’язку фінансового й управлінського обліку найбільш адекватним сучасним умовам розвитку економіки України, є інтегрована система фінансового й управлінського обліку.

Основна задача управлінського обліку – служити інформаційною опорою для прийняття управлінських рішень. Функції контролінгу значно ширші. Вони містять у собі не тільки управлінський облік, але й елементи планування, контролю, аналізу, а також опрацювання альтернативних варіантів управлінських рішень. Процес опрацювання варіантів управлінських рішень відноситься до найбільш трудомісткої і відповідальної частини контролінгу. При цьому оптимальне використання відзначеного змішаного методу обліку витрат дозволяє вирішувати деякі принципові задачі управлінського характеру [1]:

1)  вибирати оптимальні управлінські рішення при умовах недовантаження виробничих потужностей;

2)  спрощувати нормування витрат за рахунок скорочення статей собівартості;

3)  оптимізувати асортимент продукції, що випускається, визначати доцільність прийняття додаткового замовлення за цінами нижче звичайних.

Ціль управлінського обліку можна систематизувати в трьох основних напрямках:

- забезпечення необхідною інформацією менеджерів;

- визначення фактичної собівартості продукції і відхилень від установлених норм;

- визначення фінансових результатів по структурних підрозділах.

Основні етапи впровадження змішаного методу обліку витрат у роботу промислових підприємств регіонів.

Перший етап упровадження змішаного методу обліку витрат полягає в необхідності структурування витрат на базі даних бухгалтерського обліку.

Необхідно оцінити витрати по визначальних факторах. Масштабом оцінки поводження витрат служить обсяг виробництва (реалізації). Тобто, поводження витрат необхідно розглядати з позиції зміни обсягу виробництва (реалізації). За цією ознакою можна виділити наступні групи витрат:

- перемінні витрати - витрати, пропорційна зміна яких залежить від зміни обсягу виробництва);

- постійні виграти - витрати інфраструктури.

Другий етап упровадження змішаного методу обліку витрат полягає в особливостях визначення маржинального доходу [3], що показує величину позитивного результату при порівнянні доходу від реалізації з перемінними витратами.

Використання методу обліку витрат дозволить не тільки оцінити кожен рівень витрат, а отже, можливість впливу на ситуацію, але і виявити причинно-наслідкові зв'язки виникнення цих витрат.

Третій етап упровадження змішаного методу обліку витрат полягає в необхідності формування системи внутрішньої звітності для числення кінцевого результату.

Найбільш, істотним елементом у системі інформаційних потоків внутрішньої звітності є “Звіт про фінансові результати”, тому що саме в ньому фіксуються види витрат, що дозволяють оцінити роботу підприємства і установити оптимальну залежність алгоритму “витрата – прибуток”.

Кінцевий результат, повинен відповідати кінцевому результату, обчисленому у фінансовій бухгалтерії і відбитому на рахунку прибутків і збитків. Дана модель являє собою методологічну основу внутрішньої звітності, що повинна просліджуватися у всіх внутрішніх звітах підприємства.

Отже, закінчуючи етап дослідження управлінського обліку як основи контролінгу, відзначимо, що управлінський облік формує інформацію, що забезпечує опрацювання альтернативних варіантів управлінських рішень за результатами виробничої діяльності підприємства, В цьому зв’язку управлінський облік є одним з основних інформаційних “постачальників” системи контролінгу.

Література

1. Васюткіна Н. В. Управління сталим розвитком підприємств: теоретико-методологічний аспект / Н. В. Васюткіна. – Київ : Ліра-К, 2014. – 334 с.

2. Герасимчук В. Г. Управлінський вектор економічної складової сталого розвитку: Україна та світ / В. Г. Герасимчук // Економіст. – 2007. – № 9. – С. 7–9.

3. Пакулін С. Л. Ресурсне забезпечення і стійкість регіональної економіки / С. Л. Пакулін, О. О. Топчій // Вісник Дніпропетровського університету. Серія Економіка. – 2014. – Вип. 8(1). – № 10/1. – Том 22. – С. 40–45.