СЕКЦІЯ 5. ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ РІШЕНЬ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИМИ ОБ’ЄКТАМИ В КОНТЕКСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

А. В. Яцишин, провідний науковий співробітник,

д.т.н.,старший науковий співробітник

В.О. Артемчук, старший науковий співробітник,

д.т.н., старший науковий співробітник

Інститут проблем моделювання в енергетиці

 ім. Г.Є. Пухова НАН України, м. Київ

ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ РІШЕНЬ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИМИ ОБ’ЄКТАМИ В КОНТЕКСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Як відомо, Україна приєдналася до світової спільноти стосовно запобігання зміни клімату, в результаті чого було прийнято ряд важливих законів та концепцій, зокрема Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок, Національний План дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року, Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року, Закон «Про екологічну стратегічну оцінку», Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», тощо. Ряд нещодавно прийнятих нормативних актів показує, що екологічні стандарти поступово інтегруються у всі сфери економіки. Такий підхід успішно діє у європейських країнах і починає апробацію в наших реаліях. Інтеграція екологічної політики до соціально-економічно розвитку дасть можливість стабілізувати стан довкілля в Україні і перейти до моделі сталого розвитку.

Відтепер при розробці програми розвитку енергетики чи транспортної мережі мають бути враховані не лише можливі економічні переваги того чи іншого шляху розвитку, а й їх екологічні наслідки.

У Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні, реалізація якої передбачається до 2021 року, сказано про необхідність вирішення питань прогнозування забруднення навколишнього природного середовища, проведення аналізу та оцінки ризику еколого-економічних конфліктів, прогнозування наслідків техногенного впливу і природних катастроф для надійного захисту екологічного простору України та раціонального використання природних ресурсів. Ефективність прийняття управлінських рішень з метою попередження аварійних ситуацій на енергетичних об’єктах з ціллю підтримання надійного захисту екологічного простору України залежить у тому числі й від результатів прогнозного моделювання тої чи іншої небезпечної ситуації (події, інциденту) на таких об’єктах. Для вирішення цих завдань в Україні вже є розроблено відповідне програмне забезпечення, наприклад, система AISEEM – для задач моніторингу та контролю екологічного стану урбанізованих територій [1, 2]. Ця система включає блок статистичного аналізу й попередньої оцінки техногенних навантажень на атмосферне повітря; блок математичного моделювання та прогнозування рівнів забруднення атмосфери і ризиків для населення; блок візуалізації та побудови екологічних карт.

Нове покоління інформаційних систем, яке набуло розвитку в останні десятиліття, – це системи штучного інтелекту: експертні системи, системи, засновані на нейронних мережах, а також інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень (СППР) [3]. Ці комп’ютерні системи дають змогу особам, що приймають рішення (ОПР), відшукувати релевантні дані, оскільки вони потребують цього для розроблення рішень. СППР допомагає ОПР легко аналізувати дані, згенеровані системами оброблення транзакцій та інших внутрішніх інформаційних джерел, а також надає доступ до зовнішньої по відношенню до організації інформації. СППР дає змогу користувачам моделювати й аналізувати інформацію у такий спосіб, який буде найефективнішим для вироблення певного специфічного рішення, і буде забезпечувати підтримку в інтерактивному режимі [4].

Згідно даних Укренерго [5] відбувається підготовка до впровадження в країні системи інтелектуальних мереж Smart Grid. В світі ця інтелектуальна мережа дозволяє підвищити ефективність та надійність електропостачання, значно зростає рівень безвідмовної роботи систем та зберігається навколишнє середовище. Мета такого проекту – зменшення викидів СО₂ за рахунок забезпечення технічної можливості збільшення долі генерації з відновлювальних джерел енергії в загальному енергобалансі країни.

Для вирішення задач екологічної безпеки використовують наступні СППР: Європейська система ядерного аварійного реагування RODOS, комплекс оперативного аналізу дозиметричної обстановки КАДО, програмно-технічний комплекс Федерального інформаційно-технічного центру Росгідромету RECASS NT, система для оцінки наслідків та підтримки прийняття рішень після ядерної, радіаційної або хімічної аварії ARGOS, інструменти та сервіси для моделювання атмосферного переносу у випадку хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної аварії NARAC, тощо.

Згадані вище нормативні акти та відповідне програмне забезпечення дозволяють врахувати широкий спектр сучасних вимог до створення відповідних моделей, алгоритмів та програмного забезпечення систем підтримки прийняття рішень для управління енергетичними об’єктами в контексті екологічної безпеки.

Література

1. Яцишин А. В. Комплексне оцінювання та управління екологічною безпекою при забрудненнях атмосферного повітря, дис. доктора технічних наук, ДУ «ІГНС НАН України», Київ, 2013.

2. Яцишин А. В., Попов О. О., Артемчук В. О. Використання інформаційних технологій в задачах управління екологічною безпекою. Праці Одеського політехнічного університету, Вип. 2(36), 2013, с. 39–41.

3. Системи підтримки прийняття рішень. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2010. – 265 с.

4. Євдін Є. О. Інформаційна технологія розподілених об'єктів-обгорток для інтеграції моделей в системи підтримки прийняття рішень з екологічної безпеки, дис. кандидата технічних наук, ІПММС НАН України, Київ, 2015, 151 с.

5. Розумні мережі (SMART GRID). ДП «НЕК «Укренерго». https://ua.energy/majbutnye-ukrenergo/smart-grid/ (дата звернення: 1.11.2018.)