СЕКЦІЯ 4. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ТА МЕТОДИ ЇЇ ПОКРАЩЕННЯ

М. О. Нечволод, студентка

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Науковий керівник – к.е.н., доцент Буднік М. М.

СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ТА МЕТОДИ ЇЇ ПОКРАЩЕННЯ

Для кожного підприємства важливою умовою є забезпечення ефективної діяльності, особливо в умовах економічної кризи. Це важливо не тільки для отримання максимального прибутку, але й для подальшого стратегічного розвитку. При цьому необхідно враховувати не лише матеріальні та фінансові ресурси, а також і корпоративну культуру підприємства. Вона є управлінським інструментом та ефективно впливає на всі складові організації.

Корпоративна культура – це втілення відносин працівника до ключових цінностей, традицій та переконань підприємства у характерні моделі. Культура відображається у корпоративних церемоніях, звичаях а відзначеннях успіхів працівників, цілях стратегії, процесі управління, структурі та методах розподілу ресурсів підприємства.

Актуальність роботи полягає у підтвердженні думки, що кожна організація, яка має свою власну історію, організаційну структуру та види комунікацій, організаційні традиції та міфи, утворює у своїй сукупності унікальну корпоративну культуру.

Учений Г. Хаєт у своїх працях говорить про те, що в національному характері та ментальності українців є риси, що не відповідають нормам корпоративної культури. Насамперед, основними з них є невисокий рівень економічної культури, позапублічність життя багатьох, тощо, які присутні у значної кількості населення та коріниться у глибинах національного
характеру [1, с. 174].

На процес формування корпоративної культури на вітчизняних підприємствах негативно впливають психологічні чинники, тому що вони пов’язані з недавнім тоталітарним минулим. Це, зокрема, і безініціативність, безпорадність, подвійна мораль, звичка покладатися на опіку держави і в той же час не довіряти їй, порушувати закони.

У зв’язку із залученням України до процесів глобалізації, політичною та фінансово-економічною кризою, розвиток корпоративної культури має особливе значення. Сильна корпоративна культура повинна бути основою, яка зможе не лише зберегти колектив підприємства у важкі часи, але й віднайти особливі конкурентні переваги. Саме тому формування на підприємствах сильної та прогресивної корпоративної культури є важливим та необхідним фактором для подальшого ефективного розвитку національної економіки.

Отже, можна зробити висновок, що для розвитку трудового потенціалу вітчизняних підприємств України важливим є формування корпоративної культури. Для цього необхідно переглянути діючі системи управління працею на підприємствах, організацію оплати праці, трудове виховання молоді та професійне навчання. Необхідним є також і формування іміджу підприємства в очах персоналу та споживачів, розробка власної системи цінностей, які будуть привабливі для всього колективу. Щоб досягти цього, доцільним буде розробити положення про корпоративну культуру підприємства. Також необхідно удосконалювати положення колективного договору, які повинні регулювати умови та оплату праці, заохочення досягнень працівників. Питання управління корпоративною культурою повинне бути у центрі уваги менеджерів та направлене на досягнення максимальних результатів на основі наближення інтересів адміністрації та співробітників. Важливим є розглядати корпоративну культуру як важливий чинник впливу на трудовий потенціал підприємства.

Одним з методів покращення корпоративної культури на підприємствах України є «тімбілдінг». Це популярний засіб неформального корпоративного спілкування і згуртування колективу.

«Тімбілдінг» зазвичай включає в себе наступні блоки:

-  спільне планування і розподіл відповідальності в команді;

-  вміння домовлятися;

-  бачення спільної мети;

-   рольовий розподіл в команді;

-  ефективне виконання командних завдань;

-   раціональне використання командного ресурсу.

Також необхідним є проведення заходів щодо розвитку взаємин на підприємстві. Міжособистісні та міжгрупові відносини – це система моральних установок, очікувань і стереотипів, через які працівники сприймають один одного. Тому для вітчизняних підприємств пропонується  проводити спеціальні заходи: продуманий та грамотно проведений  підбір кадрів на посадові позиції; навчання та періодична оцінка професіоналізму, управлінських ініціатив, ділових та особистих якостей керівних кадрів; комплектування первинних підрозділів з урахуванням фактору психологічної сумісності; застосування соціально-психологічних методів, як сприяють виробленню у членів колективу навичок ефективного взаєморозуміння та взаємодії.

Отже, щоб забезпечити стабільний розвиток підприємства та підвищення ефективності його діяльності, керівництву необхідно інвестувати ресурси у формування та розвиток корпоративної культури. Корпоративна культура повинна бути в центрі постійної уваги для менеджерів. Вона має сприяти досягненню ефективних результатів діяльності на основі збалансування інтересів вищого керівництва і персоналу. Формування позитивної корпоративної культури дасть змогу підвищити конкурентоспроможність підприємства та його продукції на внутрішньому і на зовнішньому ринках.

Література

1. Хаєт Г. Л. Корпоративна культура: навч. посібник / Під заг. ред. Г. Л. Хаєта. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 403с.