СЕКЦІЯ 5. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

І. І. Каліна, к.е.н.,

професор кафедри реклами та зв’язків з громадськістю,

Вищого навчального закладу «Інститут дизайну,

архітектури та журналістики»

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Сьогоднішнє інформатизоване бізнес середовище має неймовірно більші позиції, принципи та фактори розвитку підприємств, організацій та компаній ніж декілька років тому. Це спричинено підвищення рівня обізнаності суспільства щодо Internet-технологій, яке спрямовує (підштовхує) підприємства удосконалювати свої діджеталізаційні (digital) схеми роботи (он-лайн продажі, закупівлі товарів, замовлення послуг). Тобто трансформувати внутрішнє середовище підприємства до цифровізації кожної структурної одиниці (відділ, департамент) тощо. Цифровізація підприємства сприяє підвищенню економічної безпеки як самого підприємства так і структурних підрозділів (конкурентоздатність, максимізація прибутку тощо).

Таким чином, якщо кожне підприємство удосконалить свою інформаційну складову (ліцензійне програмне забезпечення, оснащення комп’ютерами, активний вихід в соціальні мережі тощо) сприяє розвитку не тільки самого підприємства, а й держави в загалому, причому економічному розвитку через цифровізацію всієї державної структури. За роки, що минули з моменту появи поняття «цифрової економіки», багато науковців та практиків, як вітчизняних так і зарубіжних, вносять свої корективи у визначення цієї категорії. Проте, в деяких зазначених визначень підтверджують думку, що великих відмінностей в них немає і за декілька років досліджень не змінилися суттєво або принципово.

Ідея «цифрової економіки» походить від концепції, яка ще в 1960-х рр.. започаткувалася як теорія Деніела Белла про «інформаційну економіку» пізніше трансформована у поняття «мережеве суспільство» або «мережева економіка» Манцеля Кастелнза [1].

Поняття «цифрова економіка» Дон Тапскотт увів у науковий вжиток ще у 1995 р.. У класичному розумінні цифрова економіка – це економіка, що базується на цифрових технологіях, яку ще називають інтернет-економікою, новою економікою, або веб-економікою. Переважно, науковці, під цифровою економікою розуміють виробництво, продаж і постачання продуктів за допомогою інформаційно-комунікаційних мереж [2].

Ніколас Дімітріс Негропонте, засновник медіа-лабораторії Массачусетського технологічного інституту, особливість цифрової економіки окреслив, як «перехід від обробки атомів до обробки бітів». В.В. Апалькова переконує, що цифрова економіка є найважливішим двигуном інновацій, конкурентоспроможності і економічного розвитку [3]. Томас Месенбург обґрунтував основні складові цифрової економіки [4]: 1) підтримуюча інфраструктура (апаратне забезпечення, програмне забезпечення, телекомунікації, мережі); 2)  електронний бізнес (будь-які процеси, які організація проводить через комп‘ютерні мережі); 3)       електронна комерція (передача товарів он-лайн).

С. М. Веретюк стверджує, що цифрова економіка є складовою частиною економіки, в якій домінують знання суб'єктів та нематеріальне виробництво – основний показник під час визначення інформаційного суспільства [5].

За рекомендаціями фахівців корпорацій «Telstra» і «Deloitte» [6], необхідними умовами для підприємств, які прагнуть до успішної діяльності в умовах цифрової економіки, вважаються наступні цінності: вони інвестують в нові здібності, а не в старі ділові моделі; вони високо цінують свої взаємини з клієнтами; вони стають більш швидкими і оперативними; вони знають своїх дійсних конкурентів; вони інвестують в талант.

Кіт Л. З дає визначення цифрової економіки, як трансформація всіх сфер економіки завдяки перенесенню інформаційних ресурсів та знань на комп’ютерну платформу з ціллю їх подальшого використання (включаючи там, де це можливо) на цій платформі [7.]. Войнаренко М. П. та Скоробогата Л. В. говорять про те, як цифрова економіка передбачає, що всі економічні процеси (за винятком виробництва товару) протікають незалежно від реального світу. Товари та послуги не мають фізичного носія, та є «електронними» [8.]

С. В. Іванов та О. С. Вишневський вивчають питання модернізації економіки України за рахунок розвитку її цифрової складової, досліджують тенденції розвитку цифрових платформ як частини цифрової економіки [9.].

С. В. Коляденко досліджує основні етапи становлення цифрової економіки [10]. Колектив авторів на чолі з Н. П. Мешко пропонує концепцію міжнародної технологічної інтеграції України та напрямів її високотехнологічної спеціалізації у нових умовах [11]. Н. Ю. Коровайченко приділяє увагу вивченню передумов інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС з точки зору відповідності реалій вітчизняного ринку цифрових технологій інтеграційним пріоритетам [12]. Проблеми складного переходу суспільства від індустріального до інформаційного, тенденції та стратегічні орієнтири подальшого розвитку інформаційної економіки в Україні відображені у роботі І. П. Малик [13]. Автори монографії Вишневський В. П., Збаразська Л. О., Заніздна М. Ю. [14] розглядають роль цифрових технологій у формуванні сучасної технологічної платформи неоіндустріального розвитку, але акцентують увагу на проблемі складності отримання «цифрових дивідендів».

У монографії «Цифрова модернізація економіки України як можливість проривного розвитку» автори Ляшенко В. І., Вишневський О. С. дослідили тенденції розвитку цифрової економіки, яка постійно збільшується у структурі ВВП провідних економік світу. Довели, що сучасні процеси цифрової трансформації економіки пов’язані з розвитком бізнес моделей, які використовують цифрові платформи [15].

Автори монографії «Смарт-промисловість в епоху цифрової економіки: перспективи, напрями і механізми розвитку» дослідили особливості смарт-промисловості та її роль у модернізації промислового потенціалу [16].

Отже, досліджуючи дане визначення можна стверджувати, що його значення незмінне, з кожним роком воно доповнюється новими цифровими системами, платформами, які допомагають підприємствам пришвидшити свої внутрішні та зовнішні схеми роботи.

Література

1. The coming of post-industrial society: A venture of social forecasting. – NY: Basic Books, 1973

2. Tapscott D. The Digital Economy: Promise and Peril in the Age of Networked Intelligence. McGraw-Hill, 1995. ‒ 342 p.

3. Апалькова В. В. Концепція розвитку цифрової економіки в Євросоюзі та перспективи України. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Менеджмент інновацій. – 2015. – Вип. 4. – С. 9–18.

4. Mesenbourg T. L. Measuring the Digital Economy / US Bureau of the Census, Suitland, MD. 2001. URL: https://www.census.gov/content/ dam/ Census/library/workingpapers/2001/econ/umdigital.pdf.

5. Веретюк C. М., Пілінський В. В. Визначення пріоритетних напрямків розвитку цифрової економіки в Україні. Наукові записки Українського науково-дослідного інституту зв’язку. – 2016. – № 2 (42). – С. 51–58.

6. Taking leadership in a digital economy / Telstra corporation limited, Deloitte digital. November 2012. URL: deloittedigital.com.au / telstra.com.

7. Кіт Л. З. Еволюція мережевої економіки Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2014. – № 3 (2). – С. 187–194.

8. Войнаренко М. П. Мережеві інструменти капіталізації інформаційно-інтелектуального потенціалу та інновацій / М. П. Войнаренко, Л. В. Скоробогата // Вісник Хмельницького національного університету. – Економічні науки. – 2015. – № 3. – Т.3. – С. 18–24.

9. Иванов С. В., Вишневский А. С. Электронные платформы как инструмент модернизации экономики Украины. Вісник економічної науки України. – 2017. – №1 (32). – C. 47–53.

10. Коляденко С. В. Цифрова економіка: передумови та етапи становлення в Україні та світі. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. – 2016. – № 6. – С. 105–112.

11. Стратегії високотехнологічного розвитку в умовах глобалізації: національний та корпоративний аспекти: моногр / Н. П. Меппсо, О. М. Сазонець, О. А. Джусов, О. В. Пирог, C. Е. Сардак; ред.: Н. П. Мешко; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара. Донецьк: Юго-Восток, 2012. – 470 с.

12. Коровайченко Н. Ю. Передумови інтеграції України до єдиного цифрового ринку Європейського Союзу. Ефективна економіка. – 2017. – № 6. – URL: http:// www.economy.nayka.com.ua/?op= 1 &z=5648.

13. Малик І. П. Тенденції розвитку інформаційної економіки в Україні. Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. – 2013. –Вип. 1 (14). – С. 25–34.

14. Національна модель неоіндустріаль- ного розвитку України: моногр. / В. П. Вишневський, Л. О. Збаразська, М. Ю. Заніздра та ін.; за заг. ред. В. П. Вишневського / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. – Київ, 2016. – 518 с.

15. Ляшенко В. I., Вишневський О. С. Цифрова модернізація економіки України як можливість проривного розвитку: монографія / НАН України, Ін-т економіки промисловості. – Київ, 2018. – 252 с.

16. Смарт-промисловість в епоху цифрової економіки: перспективи, напрями і механізми розвитку: моногр. / В. П. Вишневський, О. В. Вієцька, О. М. Гаркушенко та ін.; за заг. ред. В. П. Вишневського / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. – Київ, 2018. – 192 с.