СЕКЦІЯ 3. УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ У ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

М. О. Продан, магістр

Київський університет імені Бориса Грінченка

Науковий керівник – к.п.н., доцент Вембер В. П.

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ У ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Зміна традиційних цінностей на нові,  конфлікт стереотипів, призводять до того, що керівники навчальних закладів задумуються над створенням сприятливих умов для підвищення професійних якостей своїх працівників [1].

Інноваційна діяльність – найважливіший напрям у побудові вектора розвитку освітнього закладу, при якому школа, яка розвивається, створює умови для гармонійного розвитку особистості [4].

Сучасний вчитель має вміти творчо розвиватись, критично осмислювати всю інформацію, здобуту з різних джерел. Саме для розвитку таких якостей передбачається використання традиційних форм науково-методичної роботи (проблемно-діяльнісні ігри, соціально-психологічні ігри, засідання методичних об’єднань, обговорення проблемних питань та прийняття рішень методичною радою школи),  так і створення тимчасових творчих колективів, авторських майстерень, проблемних курсів, навчання в малих групах та індивідуальне консультування [2, 3].

Експертиза проектів – це одна із інноваційних форм підвищення професійної майстерності педагога. Саме вона активно сприяє мотивації педагога до самовдосконалення. У ході експертних процедур матеріалів учителів, можна глибоко проаналізувати рівень їх теоретичної та практичної підготовленості. Результатом експертизи буде визначення ідеї проекту, прогнозування перспективних результатів та можливої подальшої практичної реалізації [2].

Експертиза освітніх проектів мотивує педагогів до інноваційної діяльності. Практика засвідчує, що такий вид роботи розвиває творчу особистість, новаторство серед педагогів.

Методичний сервіс – це комплекс адресних, диференційованих методичних послуг, які надають за запитом суб’єкта системи освіти або з ініціативи навчального закладу [2].

Суть методичного сервісу полягає в тому, щоб підтримати ініціативи та інноваційні процеси, стимулювати інноваційну та експериментальну  діяльність в закладах освіти. Така форма роботи необхідна для постійного оновлення знань і вмінь педагога. Впровадження методичного сервісу дозволяє педагогу вільно добирати форми і методи навчання, опановувати навички розв’язання професійних проблем, вчить ставити перед собою освітні задачі та знаходити способи їх вирішення.

Метод проектів – це освітня технологія, спрямована на здобуття знань людиною в тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в неї специфічних умінь і навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого пошуку [2].

Основна мета використання методу проектів полягає у тому, щоб вчитель усвідомив сутність та можливості організації проектної діяльності та можливість її  використання в освітньому процесі з учнями.

Продуктом проектної діяльності вчителя є методичний проект, що визначено як самостійно прийняте вчителем методичне розв’язання проблеми у вигляді конспекту уроку, дидактичних матеріалів.

 Результатами проектного навчання є: навички самостійного одержання знань з різних джерел; уміння користуватися цими знаннями; рівень комунікативних умінь; навички дослідницької роботи; розвиток аналітичного мислення [2].

Завдяки навчанню за допомогою методу проектів у вчителя зростають показники готовності до дослідницької діяльності. Робота педагога над проектом супроводжується народженням і плеканням творчої ініціативи, зростанням відповідальності, публічної рефлексії.

Дистанційне навчання – сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) від тих, хто навчає (викладачів, визначних постатей у певних галузях науки, політиків), до тих, хто навчається (студентів чи слухачів) [2].

Дистанційне навчання базується на подачі навчального матеріалу засобами інформаційно-комунікаційних технологій і саме це забезпечує новітні способи подання навчального матеріалу, стимулює до активної навчальної діяльності, дозволяє кожному розробити свою індивідуальну траєкторію розвитку.

Сучасному педагогу необхідні компетентності у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Знання і володіння програмно-апаратною складовою комп’ютера,  вміння використовувати сервіси Інтернет для пошуку інформації – є основою безперервного навчання педагогів, яке на сьогодні є необхідністю для саморозвитку.

Основою дистанційного навчання є цілеспрямована та контрольована діяльність того, хто вчиться, у зручні для нього час та місце за індивідуальним розкладом та маючи можливість комунікації з викладачем за допомогою таких засобів телекомунікації: відеоконференції; електронна пошта; веб-форуми; дошки оголошень; WWW-навігація в мережі Інтернет; мобільний Інтернет [2].

На сьогоднішній день дистанційне навчання виступає як принципово нова педагогічна технологія навчання педагогічних кадрів, що поєднує всі відомі технології навчання та підлягає основним законам педагогіки.

Література

1. Національна стратегія  розвитку освіти в Україні на період до 2021 року від 25 червня 2013 р.. – № 344/2013.

2. Перехейда О. М. Управління підвищенням професійної майстерності педагога // Науково-методичний журнал “Завуч”. – 2017. – №13-14 (205-206). – С. 2–15.

3. Семенюк Н. Ф. Науково-методичний супровід розвитку професійної компетентності педагога // Науково-методичний журнал “Завуч”. – 2017. – № 17–18. – С. 66–78.

4. Семенюк Н. Ф. Науково-методичний супровід розвитку професійної компетентності педагога // Науково-методичний журнал “Завуч”. – 2017. – № 19–20. – С. 45–59.