Інтелектуальний пошук по контенту конференції....

СЕКЦІЯ 3. ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ НА ДОДИПЛОМНОМУ РІВНІ


Федів В. І., професор, д. фіз.-мат.н.,
Олар О. І., доцент, к. .фіз.-мат.н.,
Микитюк О. Ю., доцент, к. .фіз.-мат.н.,
Бірюкова Т. В., доцент, к. тех. н.
Вищий державний навчальний заклад України
«Буковинський державний медичний університет»

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ НА ДОДИПЛОМНОМУ РІВНІ

Сучасний етап розвитку системи освіти та її перехід на нові стандарти продиктований необхідністю підготовки конкурентоспроможного на світових ринках праці фахівця [1]. Це, в свою чергу, стає передумовою зміни освітньої моделі підготовки фахівців від кваліфікаційної до компетентнісної – особистісно-орієнтованої освіти [2]. Професійні якості фахівців формуються на основі міждисциплінарних знань, вмінь і практичних навиків і визначають готовність працювати у реальних умовах при цьому гарантуючи особистісний розвиток, актуалізацію творчих здібностей і створення умов для професійної самореалізації [3]. Інтеграція України у Європейський та світовий освітній простір, створення умов для академічної мобільності та можливості стажування за кордоном вимагають визначення пріоритетів у підготовці студентів. Досягнення високого рівня якості навчання передбачає створення систем забезпечення якості [4].
Розглянемо деякі напрямки, які запроваджуються викладачами кафедри біологічної фізики та медичної інформатики Буковинського державного медичного університету і є, на думку авторів, ефективними при підготовці студентів-медиків.
Одна з форм проведення практичних занять на кафедрі – використання елементів проблемного навчання. Проблемні ситуації активізують пізнавальну діяльність студентів. Відомо, що знання, одержані під час самостійного вирішення проблеми, свідоміше і краще засвоюються, міцніше тримаються в пам’яті. Під час заняття викладач звертається до групи з пошуковими запитаннями. Демонструючи дослід, викладач пропонує студентам зробити висновки самостійно.
Великі масиви інформації та складність інформаційних потоків, з якими потрібно працювати студентам і постійний брак часу вимагають чіткої систематизації навчального матеріалу та його структурування і залучення інформаційно-комунікаційних технологій. Важливим елементом у цій ланці є спеціально створений для студентів «Робочий зошит», що динамічно обновлюється і всебічно розкриває зміст кожної теми з довільної дисципліни банку даних серверу дистанційного навчання MOODLE. «Робочий зошит» сприяє систематизації знань, MOODLE комплексно представляє матеріал: теоретичні відомості з відповідної теми (конспект), практична частина (тести для поточного контролю та самоконтролю), відеоролики.
Усвідомлення важливості і можливості працювати з іншомовною фаховою літературою для професійного зростання та необхідність здобути для цього знання, вміння та навички є мотиваційною компонентою для студентів у пошуках методів, які могли б допомогти досягти бажаного мовленнєвого рівня. У свою чергу навчальні заклади повинні розробляти особливі методики викладання іноземної мови, та здійснювати пошук методик, які б допомогли студентові набути досвіду спілкування іноземною мовою та роботи з іншомовною літературою.
Колектив кафедри біологічної фізики та медичної інформатики БДМУ намагається вирішувати цю задачу шляхом залучення студентів до участі у студентських конференціях та конгресах та публікації матеріалів досліджень, у тому числі і англійською мовою,  написання заміток у газету, яка випускається кафедрою; підготовки тематичних двомовних таблиць та плакатів; підготовки тематичних презентацій для розширення бази знань у межах тем, що вивчаються в курсах, які викладаються на кафедрі; більш активного залучення до роботи наукових гуртків студентів-іноземців; спільної участі у круглих столах, диспутах вітчизняних студентів та студентів-іноземців, які навчаються англійською мовою; можливості використання вітчизняними студентами у навчальному процесі літератури, яку використовують студенти-іноземці.
Сучасна молодь активно використовує соціальні мережі. Тому створення і підтримка групи є ефективним елементом для налагодження і підтримки зворотного зв’язку у ланці викладач-студент.
Таким чином, використання елементів проблемного навчання, робочих зошитів, залучення студентів до створення тематичних презентацій і плакатів, участь у круглих столах, диспут клубах і наукових гуртках, використання соціальних мереж стимулює пізнавальну активність студентів і сприяє підвищенню якості підготовки майбутніх магістрів медицини.


Література

1. Про затвердження орієнтовних критеріїв оцінювання діяльності вищих навчальних закладів Наказ МОН України № 809 від 20 червня 2013 року – Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/36621/.
2. Розвиток системи забезпечення якості вищої освіти в Україні: інформаційно-аналітичний огляд / Укладачі Т. Добко, І. Золотарьова, С. Калашнікова та ін. [за заг. ред. С. Калашнікової та В. Лугового]. – Київ: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2015. – 84 с.
3. Рогова Т. В. Професійна підготовка студентів у ВНЗ: її ознаки та якість. Збірник наукових праць «Педагогіка та психологія». – Харків, 2017. – Вип. № 56. – С. 294–301.
4. Управління якістю освіти: досвід та інновації: колективна монографія / [за ред. Л. Л. Сушенцевої, Н. В. Житник]. – Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2014. – 462 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар