І. Р. Гораш, студент
Подільський спеціальний навчально-реабілітаційний
соціально-економічний коледж
Науковий керівник – викладач економічних
дисциплін, А. В. Годованюк
СУЧАСНІ
РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Проблеми розвитку ринку праці в Україні в цілому
регулярно привертають увагу, оскільки питання зайнятості населення, заробітної
плати та інші проблеми розвитку ринку праці та кадрової політики знаходяться у
сфері не лише суто економічних, а й соціально-політичних інтересів, широкого
загалу та політиків.
За даними Державної служби зайнятості України (ДСЗУ) чисельність зайнятого населення у
віці 15–70 років у 2017 р. становила 16 млн осіб.
Рівень зайнятості серед чоловіків був вище ніж серед жінок, відповідно 61,1 %
та 51,4 %. Найвищий рівень зайнятості спостерігався у м. Києві,
Харківській, Київській та Дніпропетровській областях, а найнижчий – у
Волинській, Донецькій та Тернопільській областях [4].
Відносно
новою рисою розвитку українського ринку праці протягом останнього десятиріччя є
доволі значна активізація молоді у пошуках роботи. За інформацією ДСЗУ,
протягом січня – серпня 2017 р. кількість вакансій, заявлених роботодавцями
становила 722,7 тис од., що на 101,8 тис вакансій більше, ніж у січні – серпні
2016 р. [4].
Попит на робочу силу в Україні збільшується із зростанням
національної економіки і навпаки. При цьому відносно вищими темпами зростає
попит на кваліфікованих працівників [1, с. 122].
Ситуація на ринку праці повільно, але нестримно змінюється. Зовсім недавно про
спеціальностях рекрутера або event-менеджера ніхто і не чув. Але час йде, і
зараз саме вигідне положення на ринку праці зайняли програмісти, маркетологи і
представники робітничих професій.
Рейтингами українських сайтів по працевлаштуванню
складено список найбільш затребуваних професій 2018 р.: IT-фахівці,
менеджери і працівники торгівлі, маркетологи і бухгалтери, HR-менеджери,
медичні працівники, працівники обслуговування, аграрії, адміністративний персонал,
робочі спеціальності [3].
За даними Державної
служби статистики визначено 5 «топових» професій: працівники сфери
авіатранспорту, фінансисти і страховики, ІТ-шники, науковці, складувальники та
інші допоміжні спеціальності у сфері транспорту.
У Державній службі статистики надали
інформацію про найбільш потрібні професії в Україні, а також про галузі, де
українці отримують найвищу зарплату: програмні розробники, працівники сфери фармакології, наукові
діячі, працівники транспортної галузі та промисловості [3].
Дослідники
включили найбільш високооплачувані робочі місця. Чим вища кваліфікація, тим
менший ризик, що в майбутньому вас замінять на роботі. Відтак у результаті
визначено 20 найперспективніших професій наступного
десятиліття: продавець, IT-фахівець, інженер з автоматизації виробництва,
маркетолог, інженер комунального обслуговування, агроінженер, технолог з
виробництва і переробки харчової продукції, технолог побутового обслуговування,
логістик, юрист (господарське право), енергетик, ветеринар, фармаколог,
фінансист, інженер звʼязку, практичний психолог, генетик, біохімік,
робототехнік, нано-інженер [5].
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств показує, що на
ефективність бізнесу впливає 3 чинники: економічні умови, конкуренція та організаційний
клімат в компанії, причому робоча атмосфера майже на 1/3 визначає її фінансовий
успіх [2, с. 36].
За
професійними групами: найбільший попит роботодавців спостерігається на
робітників з обслуговування, експлуатації устаткування, на кваліфікованих
робітників з інструментом, працівників сфери торгівлі та послуг, представників
найпростіших професій.
Серед найпростіших професій
найбільш затребувані підсобні робітники, вантажники, прибиральники, двірники,
укладальники-пакувальники, комірники, кухонні робітники та сторожі.
Головна вимога до кадрів – робота повинна викликати інтерес і
приносити задоволення, адже, успіх принесе тільки кропітка праця, терпіння і постійна
робота над собою. Тоді роботу мрії не доведеться довго шукати: справжні профі потрібні
скрізь і завжди.
Література
1. Балабанова Л. В. Управління
персоналом: підручник Міністерство освіти і науки України, Донецький
національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. – Київ:
ЦУЛ, 2011. – 467 с.
2. Закаблук Г. О. Економічна ефективність удосконалення системи управління
персоналом підприємства. Держава та
регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2015.
– № 2. – C. 33–41.
4. Офіційний сайт Державної служби зайнятості України. – URL: http://www.dcz.gov.ua.
Немає коментарів:
Дописати коментар