СЕКЦІЯ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ ЩОДО ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ІЗ МЕНЕДЖМЕНТУ

С. О. Головко, здобувач

Донбаський державний педагогічний університет

Науковий керівник – д.пед.н., професор Омельченко С. О.

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ ЩОДО ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ІЗ МЕНЕДЖМЕНТУ

Сьогодення потребує магістрів із менеджменту, які здатні використовувати набуті знання, адаптуватися до нових потреб економічної галузі, активно діяти та швидко приймати рішення, мати особистісно-креативні якості, що визначають професійну готовність до відповідальної та ініціативної професійної діяльності. Отже, постає питання наукового розроблення та експериментальної перевірки механізмів, що сприяють формуванню управлінської культури майбутніх менеджерів у процесі фахової підготовки.

У 2018 р. нами було проведено відповідний експеримент на базі низки ЗВО: Донбаський державний педагогічний університет (м. Слов’янськ), Університет імені Альфреда Нобеля (м. Дніпро), Полтавський університет економіки і торгівлі (м. Полтава), Луганський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ). У межах експерименту ми також попросили висловитися магістрантів і науково-педагогічних працівників стосовно найбільш значущих характеристик управлінської культури. У результаті ранжування отримано наступні данні (див. табл. 1).

Таблиця 1

Ставлення до характеристик управлінської культури з боку магістрантів і науково-педагогічних працівників

Складники управлінської культури	Магістранти	Науково-педагогічні працівники
Здатність комплексно вирішувати проблему	8	7
Здатність виявляти сутність проблем у професійній сфері, знаходити адекватні шляхи щодо їх розв’язання	7	11
Володіння системним, цілісним підходом до аналізу й оцінки ситуації	4	1
Здатність аналізувати, верифікувати, оцінювати повноту та достовірність інформації в ході професійної діяльності, за необхідності доповнювати й синтезувати відсутню інформацію	1	2
Продукування нових ідей, творчий підхід до їх реалізації	2	3
Здатність виявляти ініціативу та здійснювати лідерські функції в колективі задля досягнення спільної мети		4
Здатність та готовність виконувати колективні проекти, брати на себе відповідальність за виконання робіт окремої групи	3	5
Усвідомлення власного емоційного стану, самоконтроль і саморегуляція	9	9
Здатність здобувати нові знання й уміння та інтегрувати їх з уже наявними	10	10
Внутрішня потреба виконувати роботу якісно	5	8
Спроможність орієнтуватися у різних поглядах на проблему та шляхи її розв’язання, формулювати власну думку	6	6

Проведений нами статистичний аналіз даних за допомогою критерію Спірмена дозволив виявити кореляційні зв’язки між поглядами магістрантів і науково-педагогічних працівників на зазначену проблему. Ми отримали емпіричне значення критерію 

 

Відтак, можемо стверджувати, що магістранти й викладачі однаково ставляться до основних характеристик управлінської культури.

Важливим результатом дослідження вважаємо також усвідомлення того, що високого рівня управлінської культури в процесі фахової підготовки бажає  досягти переважна більшість магістрантів – 85 %, лише 10 % респондентів уважають, що це може бути реалізовано виключно у межах майбутньої управлінської діяльності. Лише 5 % опитаних упевнені, що управлінську культуру взагалі не варто формувати.

Далі ми з’ясували, наскільки значущою для сучасного менеджера є управлінська культура. Високі результати опитування ми пов’язуємо з достатнім розумінням магістрантами сутнісних характеристик управлінської культури на рівні основних педагогічних категорій (функцій, властивостей, умов формування тощо). Це підтверджують статистичні данні: 55 % магістрантів уважає, що управлінська культура є дуже важливою, 30 % респондентів говорять, що вона скоріше важлива, лише 15 % стверджують, що зазначена культура скоріше не є важливою, цікаво, що не виявлено жодного респондента, який вважає, що управлінська культура не потрібна для сучасного менеджера. Ми також попросили магістрантів здійснити самооцінку щодо визначення рівня власної управлінської культури. Виявилося, що 12 % магістрантів упевнені, що мають низький рівень, 42 % – середній, 46 % – високий. У наступному запитанні ми спробували дізнатися, чи вважають респонденти, що в процесі університетської підготовки можливо якісно сформувати управлінську культуру. Ствердно відповіли 85 % респондентів.

На запитання щодо видів університетської діяльності, що дозволяє формувати управлінську культуру, переважає освітня – 44 %. Важливо, що респонденти доволі високо оцінили науково-дослідну роботу – 24 %, що яскраво підтверджує принцип реалізації дослідницького навчання в процесі професійної підготовки.

Констатуємо, що в цілому у магістрантів виявлено не лише позитивне ставлення до важливості формування управлінської культури, а ще й розуміння шляхів зазначеного формування.

У процесі проведеного нами дослідження нам вдалося повністю або частково вирішити питання, які ми відносимо до проблемного поля формування управлінської культури майбутніх магістрів із менеджменту у процесі фахової підготовки. Так, нам вдалося змінити стереотип студентського та викладацького мислення стосовно важливості формування управлінської культури в рамках магістратурі через  урахування можливості навчальних дисциплін фахового (професійно-практичного циклу), виробничої практики на підприємствах різних форм власності, різних форм і методів організації наукової роботи,  підвищення інтересу, мотивації  до управлінської культури як педагогічного феномену.