Д. В. Гришко, бакалавр
Київський університет імені
Бориса Грінченка
Науковий керівник – к.е.н.,
доцент Акіліна О. В.
ПРОБЛЕМИ МОЛОДІЖНОГО РИНОКУ
ПРАЦІ МІСТА КИЄВА
Проблемам функціонування молодіжного ринку праці, приділено увагу в
багатьох сучасних наукових дослідженнях. МОП проводила масштабні дослідженнях
кризи у сфері зайнятості молоді та молодіжної зайнятості в країнах Східної
Європи, проблематика програмного регулювання молодіжного ринку праці розглянута
в складених МОП методологічних керівництвах зі складання національних планів
дій в галузі молодіжної зайнятості, з аналізу ринку праці молоді та оцінки
молодіжних програм зайнятості [1-4]. Проте ще недостатньо розглянута значна
кількість питань, які стосуються регулювання молодіжного ринку праці на рівні
окремого міста.
Проблему молодіжної зайнятості в м. Києві ми дослідили
шляхом проведення соціологічного опитування серед молоді (18-29 років),
використовуючи для цього анкету, яка розроблена к.е.н., доц. Ільїч Л. М. [5]. У нашому дослідженні ми звернули увагу на наявність
певних чинників, що сприяють працевлаштуванню та безпосередньо роботі, а також
виділили та проаналізували декілька головних проблем, зокрема:
1. Робота не за спеціальністю,
на яку навчались респонденти.
2. Надання
переваги робітничим професіям.
3. Недосконала
система пошуку роботи.
4. Дефіцит спеціальних
знань, навичок та умінь потрібних для відповідного виду роботи.
5. Відсутність
підтримки з боку держави.
6. Низька заробітна
плата.
Перша проблема є
сумісною з другою і є похідною від високих вимог роботодавців. При влаштуванні
на роботу із розряду фахівець/управлінець від молоді вимагають «все і відразу»
і в додаток до цього досвід роботи на відповідній посаді. Молода особа, котра
щойно отримала освіту за спеціальністю і не має практичного досвіду роботи, не
є конкурентоспроможною на ринку праці. У цьому разі, роботодавець може
запропонувати їй стажування, під час якого заробітна плата буде порівняно
низькою, а обов’язки високі та значимі. Тому деякі молоді люди роблять
висновок, що немає сенсу йти на роботу з такими високими вимогами та низьким
рівнем оплати праці, та обирають професії нижчого розряду з можливістю
отримувати більш високу зарплату.
Що стосується джерел
пошуку праці, то в цій сфері все набагато гірше, адже більшість опитуваних
працевлаштовувалися через особисті зв’язки та певні газети, жоден з
респондентів не влаштувався на роботу за допомогою державної служби зайнятості.
Це свідчить про недовіру до держави з боку молоді. Ми вважаємо, що саме держава
повинна сприяти працевлаштуванню та мотивувати молодь, надаючи їм різносторонню
допомогу.
Також важливою
складовою конкурентоспроможності на ринку праці є правильний вибір професії.
Створення центрів професійної орієнтації допоможе молоді обрати сприятливий вид
діяльності для себе та дізнатись багато корисної інформації. Наразі певна
частина вступників взагалі не розуміє на яку професію йде навчатись, вступаючи
у ЗВО навмання, що не сприяє якісному опануванню обраної професії через
відсутність відповідної мотивації. Виходячи з матеріальних помислів, випускники
з бакалаврату вирішують не продовжувати навчання на магістратурі і йдуть одразу
працювати. Ми вважаємо це дуже неправильним рішенням, адже магістратура, яка
має практико-орієнтований процес навчання сприятиме значному підвищенню
компетентностей молоді.
В Україні середня
заробітна плата становить приблизно 320$,
якщо відрахувати від цієї суми всі податки, які громадянин зобов’язаний
сплатити, виходить приблизно 260$.
Амбіційна
молодь не хоче працювати за таку зарплату, тому деякі люди надають переваги не
офіційному працевлаштуванню.
Існує також багато інших проблем , які ми не виділили
окремо, але на них також треба звернути увагу. Невирішені проблеми
працевлаштування молоді мають серйозні соціально економічні наслідки такі як:
зниження рівня життя; поширення пасивних нерегламентованих і деструктивних
моделей поведінки; збільшення зовнішньої трудової міграції; психологічні зміни,
які приводять до втрати мотивації до праці, зміни ціннісних орієнтацій.
Ознайомившись із
вихідними даними можна констатувати проблему молодіжної зайнятості, як одну із
найважливіших в нашій країні. Молодіжне безробіття породжує за собою багато інших
соціально-економічних проблем. Молодь готова працювати, але вона готова
працювати за справедливу заробітну плату, з лояльним соціальним пакетом та
можливістю зростати як працівник та як особистість.
Література
1. Кризис в сфере занятости молодежи: время
действовать: Доклад V Международной конференции труда, 101-сессия (Женева, 2012
г.) [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---europe/---ro-geneva/---sro-moscow/documents/publication/wcms_345399.pdf.
2. Молодежная занятость в странах Восточной Европы:
кризис внутри кризиса: Справочный доклад к неофициальной встрече министров
труда и социального обеспечения входе 100-й сессии Международной конференции
труда (Женева, 15 июня 2011 г.) [Електроний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---europe/---ro-geneva/---sro-moscow/documents/publication/wcms_345401.pdf.
3. Россас Д. Руководство по составлению национальных
планов действий в области молодежной занятости / Д. Россас,
Д. Россиньотти [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/ed_emp/documents/instructionalmaterial/wcms_140782. pdf.
4. Мониторинг и оценка программ молодежной занятости:
учебные материалы [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---europe/---ro-geneva/---sro-moscow/documents/publication/wcms_492715.pdf.
Немає коментарів:
Дописати коментар