СЕКЦІЯ 1. УПРАВЛІННЯ ВЛАСНИМ КАПІТАЛОМ БАНКУ

О. А. Шейко, магістр

А. О. Полоз, бакалавр

Харківський навчально-науковий інститут

Державного вищого навчального закладу

«Університет банківської справи»

Науковий керівник –к.е.н., доцент Торяник Ж. І.

УПРАВЛІННЯ ВЛАСНИМ КАПІТАЛОМ БАНКУ

Останні перетворення, що відбулися в банківській системі підкреслили необхідність раціоналізації банківської діяльності з залучення та розміщення грошових ресурсів. Особливість діяльності банку в постійних ризиках пов’язаних з несвоєчасним погашеннями кредиторів та різкими злетами попиту серед клієнтів на повернення депозитних коштів обумовлюють важливість та необхідність розробки комплексної банківської політики, в основі котрої  буде лежати модель управління власним капіталом банку.

Запропонована тема є актуальною, оскільки сьогодні гострим є питання щодо стабільності фінансової системи країни та її сталого економічного розвитку в цілому. Основою стабільності є наявність надійної банківської системи, здатної перенаправляти грошові ресурси в важливі сфери економіки та підтримувати розрахунково-касове обслуговування всіх суб’єктів економіки. У свою чергу, надійність банківської системи на пряму пов’язана з ефективністю управління власним капіталом банків. Саме тому, дана тема є актуальною та критичною для забезпечення стабільного розвиту економіки країни.

Відповідно до сайту Національного банку України, капітал банку – це кошти, спеціально створені фонди та резерви, призначені для забезпечення фінансової стійкості, комерційної та господарської діяльності, відшкодування можливих збитків, і які перебувають у користуванні банку. У процесі діяльності банку, капітал виконує операційну, захисну та регулюючу функції [1]. Тобто, власний капітал банку забезпечує реалізацію всієї операційної діяльності банку, є основою для здійснення певного регулювання та слугує фондом страхування потенційних ризиків.

Власний капітал банку поділяється на статутний, резервний та нерозподілений прибуток, в залежності від джерел формування. Статутний капітал формується шляхом емісії власних акцій. Резервний капітал – це відрахування банку від прибутку для створення резервного фонду, призначенням якого є покриття збитків банку. Джерелом нерозподіленого прибутку є прибуток, що під час розподілу залишився невикористаним.

Однією з основних проблем пов’язаних з власним капіталом банку є неадекватне відображення банками реальності щодо наявного капіталу. У даній ситуації відбувається певний конфлікт інтересів, оскільки банки зацікавлені в прибутку та розміщення як можна більшої частини своїх коштів в активах. При цьому, найбільший прибуток отримує банк від найбільш ризикових активів, котрі вимагають формування додаткових резервів для забезпечення стабільності банку. Щоб уникнути зменшення коштів в обороті, більшість банків схильні ігнорувати факт ризиковості й надавати регулятору неадекватні реальності дані щодо їх фінансового стану з метою збільшення грошових ресурсів в обороті. Це й стало частково причиною кризи 2014 року в Україні, коли у більшості банків власний капітал не був унормований відповідно до їх структури пасивів та активів. Результатом стала неплатоспроможність більше половини банків у системі та виведення їх з ринку.

Одним із показників ефективності управління власним капіталом банку є якість кредитного портфеля. Відповідно до міжнародних стандартів, якість кредитного портфеля починає викликати тривогу, якщо співвідношення РПВ до кредитного портфелю перевищує 14 %. Саме управління власним капіталом, що знаходиться у тісному взаємозв’язку з керуванням кредитними операціями і якістю кредитного портфеля забезпечує збалансованість банківської політики та сталий розвиток банку [2].

Таким чином, справедливо можна стверджувати, що управління власним капіталом банку в своїй основі має протиріччя: з одного боку, розвиток банку залежить від розміру залучених коштів, з іншого – масштаби його діяльності жорстко прив’язані до розміру його власного капіталу. Саме тому, управління власного капіталу банку повинно базуватись на порівняльному аналізі темпів зростання ризикових активів, зобов’язань та величини власного капіталу.

Література

1. Капітал банку [Електронний  ресурс] / Офіційний сайт Національного банку України. – Режим  доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=123356.

2. Криклій А. С. Банківський капітал: соціально-економічна сутність, склад та призначення / А. С. Криклій, М. О. Боровікова // Фондовый рынок. – 2009. – № 39. – С. 12–15.