СЕКЦІЯ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ

І. В. Торяник, М. В. Солопіхіна

Харківський навчально-науковий інститут

Державного вищого навчального закладу

«Університет банківської справи»

Науковий керівник – к.е.н., доцент Торяник Ж. І.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ

Конкуренція є важливою рушійною силою розвитку економіки, яка проявляється на всіх рівнях економіки: від мікрорівня до світової економічної системи. Конкуренція, як унікальний економічний стимул, виступає зовнішньою силою, що примушує суб’єктів економічних відносин розвиватись, та стимулює їх до підвищення якості роботи.

Дослідження наукових підходів [1-5] до визначення поняття банківської конкуренції дозволяє зробити висновок про те, що принципових відмінностей у трактуванні зазначеного поняття серед науковців немає. Всі вони зазначають, що банківська конкуренція представляє собою процес суперництва між суб’єктами ринку банківських послуг за досягнення одних і тих самих цілей. Водночас для об’єктивності розкриття економічної сутності досліджуваного явища вважаємо за необхідне запропонувати таке визначення категорії «банківська конкуренція»: це безперервний і динамічний процес суперництва банків та небанківських фінансово-кредитних установ, у ході якого вони прагнуть забезпечити собі провідні позиції на фінансовому ринку.

В свою чергу загальна конкурентоспроможність банку є більш складною ринковою характеристикою установи, значно ширшою від поняття стійкості і надійності.

Основою ефективної та стабільної банківської системи є спроможність банків успішно тримати конкурентні позиції за умов постійної зміни зовнішнього середовища. Тобто, гнучкість у реагуванні на зміни ринкових показників, пошук та створення нових продуктів, що забезпечать потреби споживача – все це впливає на спроможність банку посилювати свою конкурентоспроможність. Таким чином, можна стверджувати, що конкурентоспроможність банків є узагальнюючим показником фінансової стабільності та стійкості банківської установи, а також її здатності забезпечити собі лідируючі чи кращі позиції в умовах високої конкуренції.

На рівень банківської конкуренції в державі впливають численні фактори. Окремі та найсуттєвіші з них це: попит на фінансовому ринку, розгалуженість мережі філій, складність послуг, імідж банку, стандартизація послуг банку, застосування IT-технологій, наявність ринкових бар’єрів, унікальні стратегії, кількість банків на ринку [1]. Для адекватного управління конкурентоспроможністю необхідною умовою є проведення комплексного аналізу банківської установи та її діяльності. Тому важливим фактором здійснення стратегічного аналізу конкурентоспроможності установи виступають його параметри. Параметри конкурентоспроможності – є якісними характеристиками властивостей продуктів, які враховують галузеві особливості їх оцінки (рис. 1.) [3].

Рис. 1. Параметри, що визначають конкурентоспроможність банку

Отже, конкуренція – це процес суперництва об'єктів, метою чого є досягнення кращих результатів. Сама по собі вона є корисним явищем, оскільки банки під впливом конкуренції прагнуть зайняти кращі позиції, що приводить до оптимального співвідношення ціни і якості власного продукту. Банки, які залишаються на ринку внаслідок конкурентної боротьби більш ефективно використовують власний капітал і внутрішній потенціал, швидко реагують на ринкові зміни, мають більш гнучку і стратегічно виважену політику, вирізняються якісним менеджментом та сучасними, ефективними інформаційними системами. Врахування факторів впливу на життєздатність банку та його конкурентоспроможність передбачає розроблення методики їх аналізу.

Література

1. Вовчак О. Д. Сутність та особливості банківської конкуренції в Україні в умовах сьогодення / О. Д. Вовчак // Проблеми і перспективи економіки та управління. – 2016. – № 2(6). – С. 12–20.

2. Галкин Д. Э. Направления повышения конкурентоспособности кредитных предпринимательских структур: дис. … кандидата экономических наук / Дмитрий Эмильевич Галкин. – Тамбов, 2009.  – 167 с.

3. Дубовик О. В. Формування конкурентоспроможності банку: монографія / О. В. Дубовик, А. Я. Кузнєцова, Т. Д. Гірченко. – Л.: ЛБІ НБУ, 2005. – 215 с.

4. Коробов Ю. И. Теория банковской конкуренции / Ю. И. Коробов. – Саратов, 1996. – 147 с.

5. Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление / Р. А. Фатхутдинов. – М. : ИНФРА–М, 2000. – 312 с.