СЕКЦІЯ 1. УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

О. М. Дитина, студентка

Східноєвропейський Національний університет ім. Лесі Українки

Науковий керівник – к.е.н., доцент Буняк Н. М.

УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

У сучасних економічних реаліях інновації відіграють важливу роль в забезпеченні економічного розвитку як окремого суб’єкта господарювання, так і країни загалом. У світлі трансформації інституційних умов ведення бізнесу та загострення конкурентної боротьби інноваційна діяльність є запорукою успішного розвитку підприємства, а також чинником формування та нарощення його конкурентних переваг. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває пошук шляхів підвищення ефективності управління інноваційними процесами на підприємстві.

Посилення ролі інновацій як чинника стратегічного розвитку господарюючих суб’єктів обумовлює необхідність безперервного залучення їх у діяльність, що неможливо без цілісної системи менеджменту, яка включає в себе планування, організацію та стимулювання діяльності щодо реалізації інноваційних процесів, а також контролювання і регулювання ходу виконання затверджених планів інноваційного розвитку.

Загалом процес управління інноваційною діяльністю підприємства охоплює кілька етапів: аналіз інноваційного потенціалу підприємства; створення системи інноваційних стратегій; формування інноваційного та інвестиційного портфеля, розроблення проектів; вивчення ринкової кон’юнктури, інноваційної діяльності конкурентів; пошук інноваційних ідей, ліцензій, ноу-хау; дослідження ринку для нових продуктів і технологій тощо [2].

Основними факторами, що впливають на ефективність управління інноваційною діяльністю підприємства є: рівень забезпечення фінансовими та матеріальними ресурсами; соціально-психологічний клімат в колективі; стиль керівництва, який використовують менеджери усіх рівнів управління; рівень кваліфікації персоналу; діюча система оцінки результатів праці та мотивування працівників до впровадження різних видів інновацій (процесних, продуктових, управлінських тощо), рівень готовності підприємства до реалізації інноваційних процесів та сприйняття нововведень.

Успіх інноваційного процесу безпосередньо залежить від зацікавленості його учасників у розробці та впровадженні інновацій у виробництво. Для того, щоб існуюча на підприємстві ціннісно-нормативна система сприяла його інноваційному розвитку, її необхідно цілеспрямовано коригувати в напрямку посилення інноваційної складової. Зокрема, створювати сприятливі умови для розвитку творчих здібностей і креативного мислення у працівників, готовності впроваджувати інноваційні ідеї, прагнення до самовдосконалення та саморозвитку [1].

На нашу думку, до основних напрямів підвищення ефективності управління інноваційними процесами на підприємстві слід віднести:

- розробку інноваційної стратегії, що відповідає критеріям доцільності інвестиційної підтримки нововведень;

- раціоналізацію розподілення функціональних обов’язків між структурними елементами системи управління;

- створення можливостей для вільного обміну ідеями та інформацією під час створення, впровадження та реалізації інновацій;

- зосередження уваги не тільки на мотиваційних факторах, що впливають на нововведення, але й на тих, що формують інноваційний клімат в колективі, сприяють розкриттю творчого потенціалу працівників;

- контроль за виконанням усіх стадій інноваційного процесу;

- залучення працівників до процесу обґрунтування та прийняття управлінських рішень щодо активізації інноваційної діяльності;

- створення умов для інтрапренерства.

Отже, управління інноваційними процесами є невід’ємною складовою загальної системи управління підприємства. Оптимальне поєднання виробничої та інноваційної діяльності дозволяє не тільки постійно удосконалювати виробничий процес і продукцію, але й діяти на випередження, зміцнювати свої конкретні позиції на ринку.

Література

1. Буняк Н. М. Інноваційна культура в системі менеджменту підприємства. Молодий вчений. – 2016. – №9. – С. 22–26.

2. Економіка та менеджмент інноваційної діяльності : навч. посіб. / упоряд. І. Г. Грабар [та ін.]. – Київ : Центр навчальної літератури. – 2011. – URL: https://subject.com.ua/economic/innovative/9.html.