СЕКЦІЯ 1. ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

В. В. Коненко, к.е.н.,

Харківський національний університет

міського господарства імені О.М. Бекетова

ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Вирішення проблем розвитку регіонального інноваційного підприємництва стають в останні роки все більш актуальними. Це є відображенням розуміння суспільством того, що оновлення всіх сфер життя неможливо без нововведень в виробництво, управління, фінанси. Саме інновації ведуть до оновленню ринку, поліпшенню якості і розширенню асортименту товарів і послуг, створення нових методів виробництва, збуту продукції, підвищення ефективності управління [5].

Встановлення пріоритетних напрямків інноваційного розвитку є інструментом концентрації ресурсів регіонів України на найважливіших напрямках соціального і економічного розвитку. Виділення пріоритетів є підставою для фінансової підтримки інноваційної діяльності за рахунок коштів бюджету і регіональних коштів в випадку пайового фінансування програм і проектів з використанням нових технологічних систем, інформаційно-комунікаційних технологій [1].

Необхідною умовою успішного розвитку інноваційної діяльності в регіонах є підтримка територіальних утворень, особливо з високою концентрацією науково-технічного, промислового і освітнього потенціалу, тобто муніципальних утворень, що претендують на статус «територія з найкращою організацією роботи по активізації інноваційної діяльності». Дані утворення повинні стати «точками зростання», «територіями, що випереджають інноваційний розвиток», однією з найважливіших складових регіональної інноваційної системи [3].

Також необхідно удосконалити державну підтримку муніципальних утворень, визначивши в якості основних цілей наступні:

– розвиток на основі наявного наукового і виробничо-технічного потенціалу наукомістких виробництв, що сприяють зростанню випуску конкурентоспроможної продукції;

– забезпечення гідного рівня життя населення, його максимальної зайнятості висококваліфікованим працею.

Державна підтримка територій повинна здійснюватися, перш за все, програмними методами: розробляються і затверджуються муніципальні програми по розвитку інноваційної діяльності [4].

Разом з тим, наявність певних загальних рис дозволяє використовувати сучасні управлінські і технічні розробки, які поряд з адекватним поданням вже опрацьованих інноваційних проектів на конкретних територіях, повинні включати механізми пошуку і підтримки прийняття інноваційних рішень. Подібні системи можуть бути реалізовані на основі побудови бізнес-карт територій [2].

В цілому бізнес-карти дозволяють досягти кількох цілей:

– оцінки підприємницької активності в рішенні соціально-економічних завдань території і їх вираження в вартісних параметрах;

– координації зусиль адміністрацій муніципалітетів і інвесторів в конкретних умовах місцевого ринку;

– формування сприятливих умов для діяльності приватного бізнесу в пріоритетних напрямках для даної території;

– стимулювання проблеми зайнятості населення;

– підвищення ефективності використання всіх видів місцевих ресурсів (природно-географічних, соціально-трудових, інфраструктурних, інституційних, фінансово-бюджетних);

– залучення зовнішніх інвесторів.

Етапи побудови системи управління інвестиційною привабливістю на основі бізнес-карт представлено на рис. 1.

Рис. 1. Етапи побудови системи управління інвестиційною привабливістю на основі бізнес-карт

З огляду на інноваційний характер створюваної системи, необхідно визначити «пілотну» територію для попереднього формування бізнес-карти і відпрацювання її функціонування, з подальшим поширенням на інші території.

Література

1. Борисова И. С. Основы инновационного развития предприятий / И. С. Борисова // Известия ПГПУ им. В. Г. Белинского. – 2011. – № 24. – С. 225-229.

2. Гумба Х. М. Теоретические основы инновационного развития предприятий строительной отрасли : монография / Х. М. Гумба; МОН РФ, ФГБОУ ВПО «Моск. гос. строит. ун-т». – М. : МГСУ, 2012. – 200 с.

3. Захарченко В. І. Інноваційний менеджмент: теорія і практика в умовах трансформації економіки : навч. посіб. / В. І. Захарченко, Н. М. Корсікова, М. М. Меркулов.– К. : Центр навчальної літератури, 2012. – 448 с.

4. Маркетинг. Менеджмент. Інновації : монографія / за заг. ред. д.е.н., проф. С. М. Ілляшенка. – Суми : ТОВ «ТД «Папірус», 2010. – 624 c.

5. Мороз О. С. Формування системи показників для оцінювання інноваційного розвитку підприємства / О. С. Мороз // Экономика Крыма. – 2012. – № 3 (40). – С. 263-266.