Д. О. Петрик,
бакалавр
Київський національний торговельно – економічний
університет
Науковий керівник – к.е.н., доцент Уманців Г. В.
ФАКТОРИНГ ЯК МЕТОД УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ
Більшість
сучасних вітчизняних підприємств знаходяться у стані кризи. Причиною погіршення
їх фінансового стану є низький рівень платоспроможності чи необдумане
використання оборотних коштів для цілей поточної діяльності. Серед чинників погіршення
фінансового стану є високий рівень
невиправданої дебіторської заборгованості. Зменшити ризики непогашення
дебіторської заборгованості можливо за допомогою факторингових операцій.
Факторинг
– це фінансова операція, за якої одна сторона (фактор) передає або
зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта)
за плату (у будь-який, передбачений договором, спосіб), а клієнт відпускає або
зобов’язується відпустити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи
(боржника) [1].
Учасниками
факторингових операцій виступають: фактор-банк
або інша фізична або юридична особа, яка має право на здійснення
факторингових операцій; клієнт – постачальник – особа, що отримує факторингову
послугу; боржник (покупець) – підприємство, яке купує товар чи отримує послугу
на умовах кредиту.
Факторингові
операції не проводяться з: підприємствами, що має багато дебіторів з малими
сумами заборгованості; будівлями, що
працюють з субпідрядниками; підприємствами, що уклало довгострокові угоди на умовах
авансових платежів. Банки надають факторинг не на всі види дебіторської
заборгованості, а тільки на ті, де є малі ризики її непогашення, існують певні зв’язки з клієнтами-боржниками.
Переваги
факторингу для вітчизняних підприємців: банки повертають 75-90 % від суми, на яку
представлені документи, що підтверджують відвантаження товару; покриття
ризиків, що пов’язані з відстрочкою платежу; контроль платіжної дисципліни; відсутність
застави; збільшення обсягів реалізації [2].
Постачальник, здійснивши поставку готової продукції
дебітору, подає банку підтверджуючі документи здійснення такої операції та
документи на відступлення дебіторської
заборгованості. Банк в свою чергу перераховує частину суми поставки. Після
оплати заборгованості покупцем, фактор перераховує різницю між сумою поставки
та виданим авансом.
Заборгованість
боржника до моменту отримання фінансування від фактора, слід відображати в
дебеті субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» в кореспонденції із
субрахунком 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» [3]. У подальшому на суму
отриманих коштів субрахунок 377 кредитується. На дату відвантаження виникають
податкові зобов’язання з ПДВ на загальних підставах (табл. 1).
Таблиця 1
Відображення операцій факторингу в обліку клієнта
|
№
|
Зміст господарської операції
|
Дт
|
Кт
|
|
1
|
Відвантажено товар підприємству
|
361
|
702
|
|
2
|
Нараховано зобов’язання з ПДВ
|
702
|
641
|
|
3
|
Відображено собівартість реалізованого товару
|
902
|
281
|
|
4
|
Продано права вимоги боргу за договором факторингу, без
ПДВ
|
377
|
69
|
|
5
|
Списано заборгованість
|
949
|
361
|
|
6
|
Отримано компенсацію від фактора
|
69/311
|
712/377
|
|
7
|
Нараховано та сплачено послуги фактора
|
952 /377
|
377/311
|
Фактор
відображає облік факторингових операцій на рахунку 352 «Інші поточні фінансові
інвестиції» у кореспонденції з рахунком 685. У разі невиконання зобов’язання
клієнтом фактор відображає право грошової вимоги на рахунку 377. Нарахування
відсотків на фактором здійснюється записом Д-т - 377 К-т 732.
Таблиця 2
Облік факторингу в обліку боржника
|
№
|
Зміст господарської операції
|
Дт
|
Кт
|
|
1
|
Отримано товар від постачальника
|
281
|
631
|
|
2
|
Відображено податковий кредит
|
641
|
631
|
|
3
|
Отримано повідомлення про укладення угоди про
відступлення права вимоги
|
631
|
685
|
|
4
|
Проведено розрахунок за товар з новим кредитором
|
685
|
311
|
Згідно
з п. 153.5 ст. 153 ПКУ з метою оподаткування платник
податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з
продажу або придбання права вимоги зобов’язань у грошовій формі за
поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи. За першого
ж відступлення зобов’язань витрати, понесені платником податку – першим
кредитором, визначаються в розмірі договірної вартості товарів, робіт, послуг, за
якими виникла заборгованість. Доходи включають суму коштів або вартість інших
активів, отриманих платником податку (першим кредитором) від такого
відступлення, а також суму його заборгованості, яка погашається, якщо вона була
включена до складу витрат згідно з вимогами.
На сьогодні факторинг не має великого розповсюдження у
вітчизняному обліку, причиною чому є неврегульованість законодавства та
відсутність практичного досвіду використання факторингових операцій у
діяльності підприємства. Факторинг є одним із найефективніших методів
рефінансування дебіторської заборгованості,
адже легко перетворюється на грошові кошти.
Література
1. Здійснюємо
факторингові операції, 2018. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.interbuh.com.ua/ua/documents/onenews/121222.
2. Гвілінська
Д. А. Факторинг: переваги та недоліки, 2009. – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.rusnauka.com/5_NMIV_2009/Economics/39491.doc.htm.
3. Флоря А. А.
Факторинг як одна з найефективніших форм управління дебіторською
заборгованістю, 2014. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: file:///C:/Users/%D0%94%D0%B0%D1%88%D1%83%D0%BB%D1%8F/Downloads/nvnau_econ_2013_181(3)__25.pdf.
Немає коментарів:
Дописати коментар