СЕКЦІЯ 1. ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Г. І. Ковтун, старший викладач

кафедри бізнес-економіки та адміністрування

Сумський державний педагогічний

університет ім. А. С. Макаренка

ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Ключовим напрямом досягнення економічного зростання та підвищення рівня населення розвинених країн світу в умовах переходу від індустріального до інформаційного суспільства є розвиток інноваційної діяльності, широке впровадження інноваційних технологій, товарів та послуг на підприємствах. Саме інновації та гнучке управління ними визнані важливими складовими конкурентних переваг підприємств, їх економічної самостійності та ринкової позиції. При цьому ефективне управління та результативність інноваційної діяльності виступає рушійною силою розвитку підприємств, основою їх успішного функціонування на ринку в довгостроковій перспективі.

Об’єктивна необхідність здійснення інноваційних перетворень в Україні та здійснення стратегічного управління інноваційною діяльністю на вітчизняних підприємствах зумовлена наступними причинами:

– переходом економіки України до інноваційного типу соціально-економічного розвитку (у 2018 р. Україна за глобальним індексом інновацій посіла 43 місце, порівняно з 2017 р. індекс зріс на 7 пунктів, що обумовлено високим коефіцієнтом інноваційної ефективності) [2];

– технологічним відставанням України порівняно з розвиненими країнами, що проявляється в низькій конкурентоспроможності продукції підприємств і економіки країни в цілому (фактором, що стримує інноваційний розвиток в Україні, є низький рівень витрат на НДДКР (54 місце у 2017 р.), що обумовлює пошук інших джерел фінансування та міграцію науковців за межі України [1, с. 8].

– значною залежністю вітчизняних підприємств від імпортних технологій та обладнання;

– зростанням вимог споживачів до асортименту та якості результатів діяльності вітчизняних підприємств;

– внутрішніми проблемами функціонування підприємств, що гальмують процес досягнення ними стратегічних цілей (недосконалість законодавчої бази щодо стимулювання інноваційної активності, нерозвиненість інноваційної інфраструктури, неефективність державної політики в сфері інноваційної діяльності, недостатній рівень фінансування інноваційної діяльності) [1, с. 32].

В технологічно розвинених країнах інноваційний розвиток забезпечується шляхом здійснення інноваційної діяльності, що перетворюється в інтегровану систему управління бізнес-процесами. Інноваційна діяльність значної кількості вітчизняних підприємств є несистематичною, фрагментарною, її місце в системі стратегічного управління підприємством як правило, не визначено. Так, в Україні в 2017 році відбулося скорочення кількості підприємств промисловості, що провадили інноваційну діяльність (на 9 % порівняно з 2016 р. до 16,2 % всіх промислових підприємств), що відбулося внаслідок значного скорочення інноваційно-активних підприємств [1, с. 31].

В цих умовах для забезпечення технологічного прориву та переходу до більш високого й якісного рівня розвитку вітчизняних підприємств й національної економіки в цілому виникає необхідність у вдосконаленні системи стратегічного управління інноваційною діяльністю й підвищенні ефективності її функціонування Для реалізації цього завдання потрібно дослідити й врахувати зарубіжний досвід управління інноваціями та сучасний стан управляння вітчизняних підприємств і розробити дієву концепцію ефективного управління інноваційною діяльністю підприємств, що включає всі рівні управління інноваціями на підприємстві.

Концепція ефективного управління інноваційною діяльністю підприємств повинна забезпечити підвищення ефективності й конкурентоспроможності підприємств за рахунок скорочення технологічного розриву з розвиненими країнами й сформувати конкурентні переваги вітчизняних підприємств; бути орієнтованою на довгострокову перспективу й пов’язаною з іншими напрямами діяльності підприємства; передбачати неперервну управлінську діяльність в рамках єдиного процесу прогнозування й планування, організації й керівництва, контролю, обліку, аналізу й оцінки ефективності управління інноваційною діяльністю на підприємстві.

Отже, світові глобалізаційні та інтеграційні процеси зумовлюють приділення значної уваги інноваційній складовій потенціалу країни. Важливим інструментом активізації інноваційної діяльності та впровадження інновацій на вітчизняних підприємствах є управління інноваційною діяльністю. Концепція ефективного управління інноваційною діяльністю підприємств потребує формування методологічної основи й вибору оптимального підходу до управління інноваціями на вітчизняних підприємствах в умовах переходу економіки України до інноваційного типу розвитку. Практична реалізація концепції ефективного управління інноваційною діяльністю підприємств сприятиме стратегічному й технологічному розвитку підприємств та отриманню довгострокових конкурентних переваг і, як наслідок, переходу економіки країни до інноваційного типу розвитку.

Література

1. Стан інноваційної діяльності та діяльності у сфері трансферу технологій в Україні у 2017 році: аналітична довідка / Т. В. Писаренко, Т. К. Кваша та ін. – К. : УкрІНТЕІ, 2018. – 98 с.

2. Global Innovation Index 2018. Energizing the World with Innovation. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.globalinnovationindex.org/gii-2018-report#.