О. О. Марченко, аспірант
Дніпровський державний технічний університет
РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОГО І КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ МЕНЕДЖМЕНТУ
Соціально-економічний
розвиток України в умовах глобалізації визначає необхідність підготовки
менеджерів нового формату. Основними вимогами в цьому процесі є забезпечення
умов для самореалізації творчого потенціалу особистості, зв’язок
фундаментальних теоретичних знань із високопрофесійними практичними навичками й
уміннями, спрямованими на інтелектуалізацію праці. Необхідно готувати
управлінський персонал до середовища, де обов’язки постійно змінюються,
інформація надходить через безліч каналів, а ефективність діяльності залежить
від уміння вирішувати проблеми, обумовлені наступними чинниками:
- глобальною
конкуренцією, більш широким спектром протидіючих сил. Це пов’язано з
інтернаціоналізацією економік усіх країн, тому сучасні менеджери повинні вміти
працювати в різних умовах. До того ж покликані враховувати у своїй діяльності
особливості національної культури тієї країни, з якою вони співпрацюють;
- зміною
критеріїв, що визначають кваліфікацію робіт. Застосування інформатизаційних
інновацій вимагає підготовки співробітників, які повинні досконало володіти
сучасними технологіями;
- наявністю
політичних, соціальних, економічних і психологічних дестимулюючих факторів:
стрес, тиск, невизначеність як у суспільстві, так і в конкретних колективах;
кількісне збільшення та якісне ускладнення проблем, які потрібно вирішувати
поряд з обмеженістю засобів для їх усунення;
- недостатністю
ділової репутації менеджерів, що вимагає управлінських успіхів, великого
досвіду й глибокого знання своєї сфери діяльності, високих моральних якостей,
знання іноземних мов тощо;
- зміною
в ціннісних орієнтаціях працівників. Так, одержує новий зміст етика праці:
робота виступає не тільки як засіб заробити для задоволення матеріальних
потреб, але й як інструмент для саморозвитку й самоорганізації, що потребує
безперервного вдосконалення і розвитку професійних умінь та навичок.
Під
час підготовки фахівців з менеджменту варто враховувати структуру чинників, які
впливають на їх професійний розвиток.
Істотне
значення з-поміж подій, які вплинули на формування досвіду управління і
професійний розвиток менеджерів мають ті, що пов’язані з робочими завданнями
(близько 50%), зокрема такі: організація нового виробництва, виведення бізнесу
з кризи, реалізація інноваційного проекту, виконання нового завдання, перехід
на посаду з більшим масштабом управлінської діяльності, робота, пов’язана з
виконанням управлінських і контрольних функцій, набуття досвіду. Невдачі
становлять 24 %, взаємодії з керівниками – 15 %, інші непередбачувані
ситуації – 11% [1].
Зокрема,
кадровий потенціал працівника враховує:
- психофізіологічні
властивості особистості – вік, стать, здоров’я, працездатність, інші
характеристики, обумовлені вимогами конкретного робочого місця;
- кваліфікаційні
характеристики - рівень та профіль спеціалізації, якість загальних і
спеціальних знань, трудових навичок і вмінь, здатність до творчості, здатність
до розвитку, інші показники, обумовлені рівнем складності роботи;
- соціальні
характеристики – комунікабельність, дисциплінованість, ціннісні орієнтації,
усе, що впливає на процес виробництва, коли той вимагає координації спільних
дій.
Визначення
кадрового потенціалу передбачає використання різних підходів, починаючи з
аналітично-розрахункового, притаманного соціології та психології,
економіко-математичного моделювання, закінчуючи баченням безпосереднього
керівника місця працівника в процесі виконання ним службових обов’язків.
Комплексний підхід, що передбачає використання всього необхідного спектру
методів оцінювання потенціалу, дає можливість визначити кадровий потенціал як в
контексті відповідності працівника вимогам робочого місця, посади, так і в
межах можливого кар’єрного просування, зарахування до кадрового резерву,
формування рольової структури групи та соціальної структури колективу [2].
Отже,
основними шляхами формування компетентного менеджера є:
- врахування
економічних, державних, соціальних, особистісних потреб за умови, що названі
процеси відбуваються на фоні глобалізації, інтернаціоналізації та
інноваційності усіх сфер діяльності фахівців;
- система
якісної вищої освіти;
- постійний
саморозвиток і підвищення кваліфікації.
Такий
підхід дозволяє: забезпечити формування професійної компетентності менеджера;
виявити компоненти досліджуваної підготовки менеджерів, їх місце та значення у
забезпеченні стратегічного розвитку економіки; розкрити діалектику їх
взаємозв’язку.
Література
1. Теория и
практика управления персоналом: Учеб.-метод. пособ. / Авт. сост. Г. В. Щекин.
– 2-ге изд., стереотип. – К.: МАУП, 2003. – 280 с.
2. Менеджмент персоналу: Навч. посіб. /В. М. Данюк, В. М. Петюх,
С. О. Цимбалюк та ін.; За заг. ред. В. М. Данюка, В. М. Петюха.
– К.: КНЕУ, 2005. – 398 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар