СЕКЦІЯ 4.СУЧАСНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ В БАНКАХ

УДК 336.71

Л. П. Шаповал, магістр

Київський національний університет технологій та дизайну

Науковий керівник – к.е.н., доцент Вергун А  М.

СУЧАСНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ В БАНКАХ

Основними чинниками, які зумовлюють необхідність вдосконалення управління діяльністю банку є: досягнення високого рівня екстенсивного розвитку регіональної мережі продажу банківських послуг, за якого кількість регіональних відділень банків на одну тисячу мешканців в Україні вже наблизилася до європейського рівня; при цьому попит роздрібних клієнтів на банківські послуги порівняно з показниками країн ЄС значно менший [1]; нерівномірність територіального покриття ринку регіональною мережею продажу банківських послуг, диференціація доступу населення до послуг банків у різних регіонах країни; зростання витрат банків на утримання філіальної мережі (оренда, банківське обладнання, персонал); збитковість регіональних банківських відділень, котрі обслуговують роздрібних клієнтів [2].

У зв’язку з цим, стратегічними напрямами удосконалення управління в банках, які спрямовані на поліпшення фінансових та ринкових позицій у конкурентному середовищі можуть бути:

1) виявлення та ліквідація неприбуткових і неперспективних відділень банків, котрі не спроможні отримувати прибуток як у поточній ситуації, так і в довгостроковій перспективі;

2) виявлення проблемних відділень, щодо яких необхідно застосувати заходи реструктуризації, оптимізації переліку послуг, реінжинірингу бізнес-процесів та поліпшення якості банківського обслуговування;

3) поступовий перехід до використання альтернативних каналів продажу банківських послуг, на сучасніші, інноваційні точки доступу (банкомати, термінали, центри самообслуговування), розвиток каналів дистанційного обслуговування клієнтів (система електронного банкінгу).

Системному вирішенню проблем банку спрямованому на поліпшення його фінансових та ринкових позицій і, як результат – зростанню конкурентоспроможності, сприяє саме активізація каналів дистанційного обслуговування клієнтів із використанням сучасних інформаційних технологій і засобів комунікацій: інтернет-банкінгу та мобільного банкінгу. Для визначення того, яким чином перехід банку на дистанційне обслуговування клієнтів вплине на конкурентоспроможність, доцільно користуватися ключовими положеннями концепції автоматизованої системи управління взаємовідносинами з клієнтами (Customer Relationship Management, CRM) та Системи збалансованих показників (Balanced Scorecard, BSC), якою розглядається ефективність діяльності будь-якої організації, у тому числі і банку, в розрізі чотирьох сфер діяльності: фінанси; клієнти і ринки; внутрішні бізнес-процеси; персонал.

Трансформація каналів продажу банківських послуг і систематичний перехід на дистанційне обслуговування роздрібних клієнтів є вагомим чинником підвищення конкурентоспроможності банку (завдяки збільшенню лояльності клієнтів, інтенсивності користування послугами, зростанню частки ринку, оптимізації внутрішніх бізнес-процесів та поліпшенню фінансової позиції). Головним фінансовим індикатором конкурентоспроможності є показник прибутковості активів банку. Зважаючи на стрімкий розвиток інтернет-банкінгу в Україні, цей шлях підвищення конкурентоспроможності вкрай важливий для українських банків на сучасному етапі їхнього розвитку.

Зважаючи на відсутність єдиної загальнодержавної статистики щодо розвитку дистанційних каналів продажу банківських послуг в Україні, нині складно оцінити як місткість, так і перспективи зростання ринку віддаленого банківського обслуговування населення. При цьому, поточні оцінки потенціалу даного ринку базуються переважно на оцінках керівництва самих фінансових установ, а також на інформації з офіційних звітів банків та даних міжнародних дослідницьких компаній, наприклад Товариства споживчих досліджень.

Варто наголосити на тому, що про зміну підходів банків до управління каналами дистанційного продажу і надання банківських послуг, а відповідно – про перетворення сервісів інтернет-банкінгу зі звичайних елементів іміджу і додаткових зручностей для клієнтів на стратегічний інструмент управління продажами, прибутковістю та взаємовідносинами з цільовою аудиторією, свідчить зміна характеру операцій, здійснюваних роздрібними клієнтами з використанням банківських інтернет-додатків.

Для досягнення високого рівня прибутковості активів як головного фінансового індикатора конкурентоспроможності банк має прагнути не просто підключити своїх роздрібних клієнтів до системи інтернет-банкінгу, а залучити цільову аудиторію до активного користування банківськими послугами саме через он-лайн-сервіси.

Цілком очевидно, що стратегія інтернет-банкінгу, інтегрована в загальноринкову стратегію розвитку банківської установи, буде одним із найвагоміших чинників поліпшення фінансової і ринкової позиції банку та зміцнення його конкурентоспроможності на сучасному ринку банківських послуг.

Проведене дослідження дало змогу визначити ключові чинники, котрі зумовлюють вдосконалення управління діяльністю банку. До них належать:

- значний досягнутий рівень екстенсивного розвитку регіональних банківських мереж за недостатнього попиту з боку роздрібних клієнтів;

- нерівномірність територіального охоплення ринку та суттєва диференціація доступу населення до послуг;

- зростання витрат на утримання філіальної мережі та збитковість близько 30% від загальної кількості регіональних банківських відділень.

Література

1. Атамас П.Й. Управлінський облік: 2-ге вид. Навчальний посібник – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 440 с.

2. Батракова О. М. Особливості визначення та оцінки достатності капіталу банку / О. М. Батракова [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nauka.zinet.info/17/batrakova.php.

3. Засадна Х. О. Про захист послуг Інтернет-банкінгу // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. – 2008. – Вип. 3. – С. 225–229.