СЕКЦІЯ 1. СТАЛИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ ЯК СКЛАДОВА ІДЕЇ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ

А. А. Паучок, магістр

Хмельницький університет управління та права

Науковий керівник – к.е.н., доцент Захаркевич Н. П.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ ЯК СКЛАДОВА ІДЕЇ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ

Наприкінці 2017 р. Мінекономрозвитку України презентувало Національну доповідь “Цілі сталого розвитку: Україна”, що містить 17 цілей країни до 2030 р.: подолання бідності і голоду, розвиток сільського господарства, міцне здоров’я і благополуччя, якісна освіта, гендерна рівність, чиста вода та належні санітарні умови, доступна і чиста енергія, гідна праця та економічне зростання, промисловість, інновації та інфраструктура, скорочення нерівності, сталий розвиток міст і громад, відповідальне споживання і виробництво, пом’якшення наслідків зміни клімату, збереження морських ресурсів, захист і відновлення екосистем суші, світ, справедливість і сильні інститути, партнерство заради сталого розвитку [5].

Щоб досягти відчутних реальних результатів в масштабах країни, потрібно залучити в рух за сталий розвиток якомога більше вітчизняних підприємств і необхідно сприяти їм у вдосконаленні на основі сучасних європейських підходів і кращих практик, створити умови для імплементації цілей сталого розвитку в їх систему менеджменту, задля орієнтаціїї на визначені цілі у буденній діяльності.

Тому вкрай важливі: розуміння і підтримка з боку вищого керівництва країни. Існує значна залежність від рішень, що приймаються на законодавчому рівні, тому вважаємо за доцільне проаналізувати діючі стратегічні документи, що визначають розвиток України.

Перш за все, програма “Стратегія сталого розвитку Україні-2020” [2]. Одним з істотних недоліків реформ, що визначені у даній програмі, являється відсутність положень, які б передбачали допомогу органам виконавчої влади та підприємствам в системному вдосконаленні їх діяльності, оволодінні ділової культурою сучасного ринку. Наявність таких положень сприяла б об'єднанню розрізнених реформ в цілісну комплексну програму. Аналіз ряду політик галузей і регіонів, а також стратегій їх розвитку, наприклад, “Експортної стратегії України” [3], “Стратегії розвитку МСП в Україні на період до 2020 року” [4] та ін., показав, що в цих стратегіях також відсутні питання розвитку ділової досконалості та конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.

Узагальнена практика ведення справ, накопичена у світі в умовах сучасного ринку, у сконцентрованому вигляді відображена у концепціях ділової досконалості, які впровадили у свою діяльність розвинені компанії світу.

Для практичного застосування концепцій ділової досконалості застосовують різноманітні моделі досконалості. Найпоширенішою серед них є модель досконалості EFQM (Модель досконалості Європейського фонду управління якістю). Застосування даної моделі є доцільним для визначення рівня якості та конкурентоспроможності організації. Модель EFQM приділяє особливу увагу принципам стійкості. Організації можуть використовувати інструменти самооцінки і кількісного вимірювання їх позицій щодо стійкості.

Компанії, які слідують принципам сталого розвитку і правильно пов'язують принципи досконалості організації з критеріями управління є більш успішними. Двадцять перше століття є дуже динамічним і схильним до потрясінь, зростаюча цифровізація, глобалізація та обізнаність про навколишнє середовище, все це змушує підприємства переглянути свої способи ведення бізнесу. Критерії моделі EFQM можуть допомогти не тільки європейським компаніям, але і вітчизняним, щоб стати більш стійкими і більш вигідно розвиватись в довгостроковій перспективі.

Доречність даної моделі також підтверджуються тим, що глобальна ініціатива зі звітності (GRI), що визначає критерії стійкої звітності також охоплює майже 70 % критеріїв EFQM [1]. Згідно із моделлю EFQM, досконалі організації є соціально відповідальними щодо працівників, споживачів і суспільства. Проявляючи соціальну відповідальність щодо суспільства, навколишнього середовища і досягаючи позитивних економічних результатів, такі організації підтверджують сталий розвиток країни.

У сучасному світі будь-яка продукція може бути швидко відтворена конкурентами. Головним фактором стійкої конкурентоспроможності є система менеджменту організації. У зв’язку з цим кращі компанії Європи та світу, як правило є цілісними і включають у себе всю сукупність цінностей, представлених якістю, безпекою, екологічністю та інноваційністю. Протягом останніх десятиліть у світі розвиваються процеси вдосконалення цільових систем менеджменту на основі міжнародних стандартів.

Запровадження моделі EFQM для покращення системи менеджменту, поряд з забезпеченням її цілісності, дозволяє імплементувати в цю систему цілі та принципи сталого розвитку і збільшити внесок у забезпечення стійкого розвитку підприємництва та економіки держави в цілому. Також потрібно пам’ятати, що Україна практично вичерпала ліміт часу на зміни і перетворення.

Література

1. GRI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.globalreporting.org/Pages/default.aspx.

2. Про Стратегію сталого розвитку “Україна – 2020” : Указ Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 4.  – Ст. 67.

3. Про схвалення Експортної стратегії України (“дорожньої карти” стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1017-р // Офіційний вісник України. – 2018. – № 11. – Ст. 398.

4. Про схвалення Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 504-р // Офіційний вісник України. – 2017. – № 63, Ст. 1913.

5. Цілі Сталого Розвитку: Україна [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://un.org.ua/images/SDGs_NationalReportUA_Web_1.pdf.