Лукстс В. Ю., здобувач
ступеня магістра,
Пилипенко О. В., к.е.н.,
доцент каф. економіки,
маркетингу
та бізнес-адміністрування
Державного університету інфраструктури та технологій
ШЛЯХИ
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ
МОТОРВАГОННОГО
ДЕПО
Визначення шляхів
підвищення ефективності діяльності моторвагонного депо є непростим завданням через
існуючу диверсифікованість діяльності депо. Діяльність моторвагонного депо
аналогічна діяльності локомотивного депо, тому що, поряд із двома основними
видами діяльності – безпосередньо експлуатаційною роботою у пасажирському русі
та ремонті і обслуговуванні рухомого складу (моторвагонних секцій електропоїздів
і дизель-поїздів), – моторвагонні депо виконують низку допоміжних і другорядних
видів діяльності (ремонт основних фондів, надання інших послуг). Отже, по
кожному з цих видів діяльності застосовуються специфічні показники, які
відображають ефективність діяльності в кожному з них. Динаміка цих показників
та встановлення факторів впливу на них дозволяє встановити чинники, що
забезпечують зміну ефективності та забезпечити позитивну динаміку показника [1; 2].
На сьогодні моторвагонний
рухомий склад регіональних філій ПАТ «Укрзалізниця» застарів морально і
фізично, знос моторвагонного рухомого складу становить по електропоїздах
86,7 %, по дизель-поїздах – 97 %; повністю амортизовано 1 022 секції (73 %) електропоїздів та 139 од.
(97 %) дизель-поїздів; понад подовженого терміну служби експлуатується 263
секції, або 54 електропоїзди постійного струму (понад 50 років) та 29 секцій,
або 13 составів, дизель-поїздів (понад 40 років) [3].
Оцінка виконання програми
деповського ремонту моторвагонного рухомого складу – один із найважливіших
етапів аналізу виконання програми ремонту у депо. При аналізі слід урахувати,
що трудомісткість ремонту вагонів різних типів (головних, моторних, проміжних) коливається
в значних межах. Крім того, виконання додаткового фарбування вагонів підвищує
трудомісткість ремонтних робіт на 10 % [2;
4].
Виконання програми
ремонтів здійснюють як за кількісними показниками – по кожному виду ремонта та
серії моторвагонного рухомого складу; так і за якісними. Позитивно оцінюють
скорочення часу простою рухомого складу в ремонті, зменшення відсотка
несправних локомотивів, що дозволяє отримати економію робочого парку. Затримки
поїздів, як на шляху прямування, так і по відправленню, не плануються,
скорочення їх кількості оцінюється позитивно. При цьому слід враховувати, що перевиконання
програми ремонтів по кількості виконаних ремонтів може бути оцінено негативно,
якщо скорочується міжремонтний пробіг – адже це свідчить про низьку якість
ремонтів [1; 2]. На жаль, сьогоднішній стан із матеріально-технічним забезпеченням
ремонтних потужностей залізниць не дозволяє говорити про високу якість
деповських ремонтів.
Собівартість ремонту
вагонів є одним із найважливіших економічних показників роботи депо, за
додержання якого сьогодні передбачено преміювання працівників депо [3].
Зазвичай, зростання в
структурі витрат частки матеріальних витрат (запасних частин, допоміжних
матеріалів, необхідних для ремонтних робіт) пояснюють зростанням їх вартості;
збільшення частки витрат на паливо та електроенергію – також зростанням їх
вартості або неекономним витрачанням; зростання частки витрат на оплату праці –
зростанням середньої заробітної плати та/або чисельності ремонтного
контингенту.
На сьогодні рівень
заробітної плати на залізницях України не відповідає вимогам щодо рівня
соціального забезпечення та не здатен створити достойну конкурентну пропозицію
на ринку праці. Так, в ремонтних цехах моторвагонного депо Фастів-1 заробітна
плата кваліфікованого слюсаря по ремонту моторвагонного рухомого складу не
перевищує 4-4,5 тис грн [5]. В результаті залізниця втрачає висококваліфікований
персонал, спостерігається відтік кадрів, що загрожує втратою самій здатності Укрзалізниці
забезпечити стабільну і надійну роботу рухомого складу, безперервний графік
руху поїздів, безпеку пасажирських перевезень.
Ще однією нагальною і
болючою проблемою ремонтних підрозділів залізниць, зокрема моторвагонних депо,
– є відсутність запасних частин [5]. Частково проблема з постачанням запасних
частин є об’єктивною і зрозумілою – частина моторвагонного рухомого складу, що
експлуатується залізницями України в приміському пасажирському русі (зокрема,
Південно-Західною залізницею), випущена ще в СРСР заводами, що нині знаходяться
в Латвії (поїзди серій ЕР9Е та ЕР9М) та Росії (серія ЕД9М); виробник
електропоїзда ЕПЛ9Т – Луганський тепловозобудівний завод (ПАТ
«Луганськтепловоз») [6]. У лютому 2015 р. внаслідок російської окупації на завод неможливо було
доставити комплектуючі деталі з Німеччини і США, у зв’язку з чим підприємство
зупинило свою роботу. На сьогоднішній день ПАТ «Луганськтепловоз» практично
припинив своє існування – підприємство практично розграбоване – в Росію
вивезені корпуси верстатів, верстати, кисневі балони, огорожі тощо [7].
Таким чином, для ремонтів
в моторвагонних депо (зокрема, в депо Фастів-1) використовують в основному
старопридатні запасні деталі та пристрої з непрацюючого рухомого складу [5]. Обсяг фінансових ресурсів для
технічного обслуговування моторвагонного рухомого складу недостатній [3]. Отже, ситуація із забезпеченням
запасними деталями критична.
Однак, крім цього
об’єктивного фактора існує ще один аспект діяльності, пов’язаний із структурною
реформою Укрзалізниці, який також не сприяє високій якості ремонтів та
задовільному функціонуванню ремонтних депо, погіршує рівень оперативної
гнучкості управління. Оскільки структурні підрозділи залізниць втратили статус
відокремлених і наразі є територіально віддаленими виробничими підрозділами
(цехами) підприємства (без кодів ЄДРПОУ), то згідно з Господарським кодексом
України такі підрозділи не мають у власності відокремленого/власного майна i,
відповідно, позбавлені права укладати будь-які угоди, в тому числі трудові; не
мають рахунків в банках i права здійснювати фінансові операції. Будь-які
питання матеріально-технічного забезпечення такий підрозділ мусить вирішувати
через органи ПАТ (з листопада 2018 р. – ПрАТ), отже, така структура управління
є дуже громіздкою та неефективною [1], що негативно позначається на забезпеченні ремонтних депо запасними
частинами, від чого погіршується якість ремонтів рухомого складу, скорочується
експлуатаційний моторвагонний парк.
Звичайно, не можна
сказати, що в ПрАТ «Укрзалізниця» не знають про кричущу ситуацію із запасними
частинами в ремонтних підрозділах. Більше того, в галузі роблять кроки для
того, щоб не тільки здійснювати відновлювальні ремонти рухомого складу, але й
модернізувати локомотиви і поїзди. Так, модернізацію електровозів виконують із
заміною електродвигуна на двигун фірми Caterpillar (США). У 2017 році в умовах
ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» на 5 електропоїздах (25 секцій)
виконано комплекс робіт з покращення інтер’єру, екстер’єру електропоїздів та
інші роботи, що суттєво поліпшують експлуатацію моторвагонного рухомого складу
та умови перевезень пасажирів. У 2017 р. виконано капітальний ремонт та
модернізацію під час капітального ремонту з подовженням терміну служби 66
секцій електропоїздів (14 електропоїздів) [3].
«Основні аспекти
стратегії розвитку ПАТ «Укрзалізниця» на 2017-2021 рр.» передбачають оновлення
понад 45 % пасажирських вагонів та придбання біля 60 електро- та
дизель-поїздів. Із 34 млрд грн капітальних інвестицій на ці п’ять років
заплановано витратити: 11 млрд грн на придбання нових електропоїздів та ще 3,5
млрд грн на дизель-поїзди; понад 10 млрд грн на модернізацію та ремонт рухомого
складу [8].
У сфері мотивації та
оплати праці ПАТ «Укрзалізниця» планує створити прозору і зрозумілу систему
оплати праці, компенсацій та пільг, потрапляння середньої заробітної плати залізничників
у ТОП-10 у рейтингу заробітних плат в Україні [8].
Література
1. Пилипенко
О. В. Методологія
стратегічного та економічного аналізу діяльності виробничих підрозділів ПАТ
«Укрзалізниця» (на прикладі локомотивних депо): Монографія. – К.: ДЕТУТ, 2017.
– 131 с.
2. Економіка
транспорту: Навчальний посібник / За заг. ред. М. В. Макаренка. – К.: ДЕТУТ, 2014. – 364 с.
3. Інтегрований
звіт ПАТ «Укрзалізниця»
у 2017 р. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://uz.gov.ua/files/file/ 2017.pdf.
4. Моторвагонне
депо – Вікіпедія. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wikiBE.
5. Моторвагонне
депо «Фастів» (РПЧ-8) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
ttps://www.youtube.com/watch?v=Z_MBvt8bvaE.
6. Фастівський
залізничний вузол – Вікіпедія. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki.
7. Луганський
тепловозобудівний завод – Вікіпедія. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wikiB4.
8. Основні
аспекти стратегії розвитку ПАТ «Укрзалізниця» на 2017-2021 рр. / Для
інвесторів: Офіційний веб-сайт Укрзалізниці. - http://uz.gov.ua/files/file/Strategy_Presentation_fin1.pdf.
Немає коментарів:
Дописати коментар